Біологічні особливості поширення ясеневої златки та ризики для прикордонних областей України

Секретаріат Європейської та середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) поінформував країни-члени про перше виявлення на території Угорщини небезпечного карантинного шкідника — вузькозлатки ясеневої смарагдової, пише Держпродспоживслужба. Відповідне повідомлення за № 2026/137 з'явилося в червневому інформаційному бюлетені Служби звітності організації. Національна організація захисту рослин Угорщини підтвердила, що це перший зафіксований випадок появи цього агресивного лісового шкідника на території Європейського Союзу. Поодинокий екземпляр імаго комах був упійманий на спеціальну феромонну пастку в населеному пункті Берегшурань, що у східній частині країни, представниками Інституту лісових досліджень Шопронського університету. Остаточну ідентифікацію особини провела Національна референтна лабораторія за допомогою точного молекулярного тесту на основі ПЛР-аналізу.

Одразу після фіксації знахідки угорські фахівці суттєво посилили спостереження в епіцентрі події, встановивши додаткові пастки та розпочавши цільові обстеження дерев роду Fraxinus. Попередній візуальний огляд насаджень ясеня поблизу місця відлову вже виявив характерні ознаки ураження стовбурів, тому наразі тривають подальші дослідження для точного встановлення кордонів лісового вогнища. Навколо інфікованої зони оперативно встановили демаркований сектор, який безпосередньо простягається до Державного кордону з Україною. Через таку географічну близькість частина транскордонної буферної зони та зони спостереження вже досягає сусідньої української території. Наразі в Угорщині офіційно впроваджують Національний план дій у надзвичайних ситуаціях, а статус самої златки в країні оголошено як тимчасовий і такий, що перебуває під суворим наглядом та вимагає невідкладних дій.

Держпродспоживслужба України звертає особливу увагу на те, що виявлене вогнище ясеневої златки знаходиться в безпосередній близькості до українських рубежів у межах Закарпатської області — всього за 1,6 кілометра від Прикордонного пункту пропуску Лужанка – Берегшурань. Зважаючи на специфічні біологічні особливості, дорослі особини цього шкідника здатні самостійно пролітати в пошуках кормового дерева в середньому 1,3 кілометра на день, а окремі витривалі екземпляри долають відстань понад 7 кілометрів за добу. Хоча більшість комах тримається в радіусі до одного кілометра від материнської рослини, наукові дані доводять, що за сприятливих погодних умов і за відсутності належного опору цей шкідник спроможний розширювати свій ареал проживання на 20–40 кілометрів за рік.

У зв'язку з високим рівнем загрози виникла гостра необхідність терміново посилити контроль за будь-яким внутрішнім та транскордонним переміщенням деревини ясена, приділяючи особливу увагу обігу паливних дров. Держпродспоживслужба закликає профільні установи невідкладно розпочати детальні обстеження місцевих насаджень ясеня за допомогою феромонних пасток та регулярних ретельних візуальних оглядів стовбурів і крони. Окремим важливим завданням визначено суттєве підвищення рівня обізнаності серед професійних операторів лісового господарства, деревообробників та широкої громадськості щодо колосальної шкодочинності комахи. Максимальний рівень фітосанітарної пильності наразі має бути забезпечений у прикордонній Закарпатській області, а також у найближчих до неї сусідніх регіонах — Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях.

Більше новин читайте на GreenPost.