Балтійський вітер змін: Польща переходить на зелену енергетику, взявши курс на відмову від вугілля

Енергетичний перехід — одне з найважливіших завдань, що стоять перед Європейським Союзом, і Польща демонструє значний прогрес у цій сфері. Вперше в історії країни відновлювані джерела енергії перевершили вугілля в загальному енергетичному міксі, що свідчить про глибокі зміни в енергетичному ландшафті. За словами віцепрезидента Польської асоціації вітроенергетики Пйотра Чопека, це не просто тимчасове явище, а початок нової ери. Про це повідомляє Euronews.

Від вугільної залежності до енергетичної незалежності

Протягом багатьох десятиліть Польща була залежною від вугілля, яке становило основу її енергетики. Однак ситуація стрімко змінюється. Відновлювана енергія як найдешевше джерело стає фундаментом для підвищення конкурентоспроможності польської промисловості на світовій арені. Особливу роль у цьому процесі відіграє офшорна вітроенергетика, яка тільки-но починає свій розвиток.

Польща має значний потенціал вітроенергетики, особливо в Померанії та центральних регіонах. На початку 2025 року встановлена потужність вітрових електростанцій у країні перевищила 9 ГВт. Проте розвиток наземних вітряків роками гальмувався через «правило 10H», що вимагало будівництва вітряків на відстані, що вдесятеро перевищувала їхню висоту, від найближчих будівель. Хоча поправки 2023 року дещо пом'якшили ці обмеження, експерти наголошують на необхідності подальших реформ для повного розкриття потенціалу вітроенергетики.

Стабільна енергія Балтійського моря

«Офшорна вітроенергетика — це найстабільніше джерело енергії серед усіх відновлюваних. Той, хто бував на Балтійському морі, знає, що там завжди є сильний вітер», — зазначає Чопек.

Переваги офшорних вітрових електростанцій очевидні:

Стабільність. Вітри на морі сильніші та стабільніші, що забезпечує безперебійне виробництво електроенергії.

Віддаленість. Вони розташовані далеко від населених пунктів, що усуває проблеми з шумом і візуальним забрудненням ландшафту.

Доступність. Балтійське море відносно мілке, що значно полегшує інвестиції та будівництво.

Наразі в Балтійському морі вже встановлені перші турбіни. Консорціум Baltic Power будує ферму потужністю 1200 МВт. До 2030 року Польща планує досягти 6000 МВт потужності від офшорних вітряків.

Економічні можливості та виклики

Розвиток офшорної вітроенергетики — це не тільки енергетичні інвестиції, а й можливість для промислового розвитку. За словами Чопека, Польща вже на початковому етапі залучає великих міжнародних гравців, які відкривають тут свої виробничі потужності, як-от Baltic Towers у Гданську. Виробництво компонентів для турбін, інфраструктури й інжинірингові послуги можуть стати значною статтею експорту.

Водночас вітроенергетика стикається з низкою викликів. На європейському рівні зростають витрати на компоненти, посилюється конкуренція, зокрема з боку Китаю, що домінує у виробництві турбін. Брюссель намагається протидіяти цим тенденціям через такі ініціативи, як Європейський акт про вуглецево-нейтральну промисловість.

Крім того, існують і соціальні виклики. Жителі деяких регіонів, як у Польщі, так і в Західній Європі, протестують проти будівництва вітрових електростанцій, занепокоєні шумом, естетикою ландшафту та впливом на екосистеми.

Вітряки стали символом «зеленого майбутнього», проте їх будівництво є серйозним ударом по гаманцю. Вартість встановлення однієї вітрової турбіни на суші становить €1,2–1,6 млн за кожен мегават потужності, а офшорні проекти ще дорожчі — €3–5 млн. Ці витрати включають виробництво, транспортування, будівництво фундаментів і підключення до мережі.

Польща сьогодні перебуває на межі великих змін. Хоча ще кілька років тому вугілля домінувало в енергетиці, сьогодні вітер — як у прямому, так і переносному сенсах — наповнює вітрила енергетичної трансформації. Відновлювані джерела змінюють не лише спосіб виробництва електроенергії, а й наше уявлення про майбутнє — більш зелене, конкурентоспроможне та незалежне.

Більше новин читайте на GreenPost.