Андрій Крейтор про регулювання споживчого ринку: працюємо над гармонізацією комерційного середовища

Україна сподівається на продовження дії режиму автономних торговельних преференцій з Європейським Союзом після 6 червня 2025 року і працює над планом розширення «промислового безвізу» на максимальну кількість товарів. Водночас державний регулятор посилює контроль здорової конткуренції та якості товарів на внутрішньому ринку. Які нововведення впроваджені у сферах фармацевтичної продукції, нехарчових товарів та рекламного просування виробів, в інтерв'ю розповів заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.

– З початку року в Україні відновлено планові перевірки нехарчової продукції, які були тимчасово призупинені – що це означає для бізнесу та споживачів?

– Відновлення перевірок в сфері ринкового нагляду продиктоване необхідністю посилення захисту прав споживачів та розвитку чесного бізнесу. Ми прагнемо наблизити український ринок до європейських стандартів, забезпечивши безпеку нехарчової продукції, що надходить у продаж. Відновлення перевірок дозволить ефективніше виявляти та усувати порушення, які можуть загрожувати здоров’ю споживачів. Для бізнесу це означає створення рівних умов для всіх учасників ринку. Чесні підприємці отримають переваги, а недобросовісні більше не зможуть витісняти якісну продукцію дешевими підробками. Крім того, це важливий крок до укладення Угоди про «промисловий безвіз», що має пріоритетне значення для України у відносинах з ЄС та забезпечить відкриття доступу промислової продукції України на ринки країн ЄС на основі взаємного визнання результатів робіт з оцінки відповідності на цю продукцію. Завдяки перевіркам можна вчасно виявити небезпечні товари та вилучити їх з ринку, захищаючи здоров’я споживачів.

Також діють позапланові перевірки в сфері ринкового нагляду за зверненнями громадян. Це ще один важливий інструмент для контролю якості та безпечності продукції. Якщо споживачі стикаються з небезпечною чи неякісною продукцією, вони можуть звернутися до нас, і ми проведемо відповідну перевірку. Громадяни відіграють важливу роль у контролі якості товарів. Чим більше звернень ми отримуємо, тим ефективніше можемо боротися з порушниками.

Забезпечення безпеки товарів є одним з головних пріоритетів нашої діяльності. Ми працюємо над тим, щоб українські споживачі могли бути впевненими у якості продукції, яку вони купують щодня. Також це важливий крок для адаптації України до європейських стандартів.

– З 1 березня запроваджуються також нові механізми регулювання цін на лікарські засоби. Розкажіть детальніше про ці зміни та їхній вплив на українців.

– Уряд ухвалив рішення про регулювання цін на ліки, і ми вже працюємо над їх впровадженням. Основні зміни включають обмеження націнок для дистриб’юторів до 8%, роздрібні надбавки на рецептурні ліки від 10% до 25%, залежно від вартості препарату, а також граничну націнку на безрецептурні препарати – не більше 35% до закупівельної ціни. Важливим нововведенням є заборона маркетингових платежів – аптеки більше не отримуватимуть приховані бонуси від виробників і дистриб’юторів. Ми знову отримуємо право перевіряти ціни на лікарські засоби, що допоможе запобігти безпідставному зростанню вартості препаратів, стримувати інфляційні процеси в аптечних мережах і захищати споживачів від цінових маніпуляцій. Навіть у період дії мораторію ми продовжували моніторинг застосування цін на ліки, що входять до програми «Доступні ліки». Тепер же ми маємо більше інструментів для запобігання зловживанням на ринку фармацевтичної продукції. Це створює прозорий і справедливий ринок ліків, де кожен українець зможе отримати необхідні препарати без переплат і маніпуляцій.

– Яка ситуація із дотриманням антитютюнового законодавства в Україні?

– Один із напрямів діяльності Держпродспоживслужби є попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорона здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок куріння тютюнових виробів. У 2024 році ми провели 250 позапланових перевірок суб’єктів господарювання за зверненнями громадян. У понад 70% перевірених об’єктів виявлено порушення. Основні порушення включають рекламу та стимулювання продажу тютюнових виробів (56,5%), куріння у закладах ресторанного господарства (17,9%) та відсутність інформаційних попереджень у громадських місцях (16,4%). За результатами перевірок 172 суб’єкти господарювання отримали штрафні санкції на загальну суму 6,9 млн грн, з яких 5 млн грн вже сплачено добровільно. Зокрема, штрафи становлять: куріння у заборонених місцях – 3 тис. грн; порушення заборони реклами чи стимулювання продажу тютюнових виробів – 30 тис. грн; повторне порушення заборони реклами чи стимулювання продажу тютюнових виробів – 50 тис. грн. ​

– Контроль за рекламою в Україні здійснюють кілька органів. Відповідно до Закону України “Про рекламу” основний контроль здійснює Держпродспоживслужба. Яка наразі ситуація з дотриманням рекламного законодавства в Україні?

– Так, основний контроль за рекламою здійснює Держпродспоживслужба, за винятком реклами у сфері азартних ігор та фінансових послуг. Вжиті нами заходи з контролю та збільшення штрафних санкцій сприяють підвищенню відповідальності рекламодавців. Проте ще є багато викликів, які потрібно вирішувати. За підсумками минулого року, найбільше порушень стосувалося недотримання мовного законодавства - 712 заведених справ. Також значну частину порушень становила реклама лікарських засобів, медичної техніки та методів лікування. Крім того, були виявлені порушення, пов'язані з рекламою алкоголю, тютюнових виробів, дитячого харчування, оманливих знижок та дискримінаційної реклами. Загалом порушники сплатили понад 4 млн грн штрафних санкцій. Це свідчить про ефективність заходів контролю та необхідність подальшого посилення регулювання.

– Ви мали честь представляти Україну на зустрічі з представниками Міністерства закордонних справ Швеції. Які основні питання були на порядку денному?

– Так, ця зустріч була надзвичайно важливою для України. Основна увага була приділена гармонізації українських технічних регламентів із європейськими стандартами. Це ключовий етап на шляху до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислових товарів (АСАА). Вона відкриває нові перспективи для українських експортерів та сприяє зміцненню позицій України на ринку ЄС. Ми мали чудову можливість ознайомитися з найкращими практиками шведської системи ринкового нагляду. Особливий акцент було зроблено на виконанні вимог Регламенту ЄС 2019/1020, який є визначальним для гармонізації законодавства України з європейським, зокрема щодо застосування інструментів державного ринкового нагляду на інтернет-торгівлю чи інші способи дистанційної торгівлі. Досвід Швеції у створенні прозорих і довірливих відносин між державними органами та споживачами є надзвичайно цінним для України. Ми прагнемо запровадити ефективну систему захисту прав споживачів, що підвищить якість та безпечність продукції, довіру до ринку. Це позитивно вплине на розвиток економіки та конкурентоспроможність українських товарів.

– Також нещодавно Ви перебували у Брюсселі, де тривали переговори з представниками Європейської комісії. Які основні теми обговорювались?

– Ми обговорювали адаптацію українського законодавства до Директиви ЄС 2006/114/ЄС щодо оманливої та порівняльної реклами. Це не лише виконання наших зобовʼязань перед ЄС, а й створення прозорого рекламного ринку. Чесна конкуренція та захист прав споживачів - ключові аспекти обговорення. Ми прагнемо не просто впроваджувати норми, а забезпечити їх ефективне застосування на практиці. Ми працюємо над гармонізацією законодавства України, покращенням системи ринкового нагляду та зміцненням захисту прав споживачів. Наше завдання - створити сучасне та ефективне правове середовище, що забезпечить умови для чесної конкуренції та безпеки споживачів. Україна впевнено рухається до європейських стандартів, і ця співпраця є важливим кроком у цьому напрямку.

Більше новин читайте на GreenPost.