Адаптуються до нової реальності: у Європі відбувається наймасштабніше переозброєння з часів холодної війни

Румунія зняла з озброєння майже 50-річні радянські винищувачі МіГ-21 і замінює їх на американські F-16. Ця країна стала членом НАТО цілих 19 років тому, і весь цей час її ВПС задовольняли застарілий тип літаків, що здійснили перший політ аж у 1955 році. Сама новина поряд з іншими подібними добре демонструє, як із весни 2022 року європейські країни всерйоз переймалися переозброєнням. Російська агресія проти України підштовхнула Європу до радикального оновлення своїх армій, і цей процес торкнувся як гігантів на кшталт Німеччини, так і зовсім маленьких країн — таких як Чорногорія та Люксембург. «Дзеркало» розповідає, як європейські держави, які звикли протягом кількох десятиліть жити під надійним захистом блоку НАТО, адаптуються до нової реальності.

Як країни НАТО почали витрачати більше грошей на оборону через агресію Росії

У 2006 році міністри оборони країн НАТО вирішили, що їхні держави повинні виділяти на оборону суми, не менші ніж 2 % валового внутрішнього продукту.

Рекомендований НАТО для своїх членів показники не надто високі. Наприклад, у 2020 році Оман витратив на оборону 10,87 % ВВП, Саудівська Аравія — 8,45 %, Азербайджан — 5,39 %, Вірменія — 4,86 %, Росія — 4,26 %, Україна — 4,13 %. А, припустимо, військові витрати Китаю того ж року становили 1,75 % ВВП.

Зазначимо також, що рішення міністрів оборони 16-річної давності так і залишилося декларацією для більшості держав альянсу — багато хто насправді виділяв на ці потреби значно менше. Через це у витратах країн НАТО на оборону виник дисбаланс. Хоча ВВП усіх країн НАТО, за винятком США, практично дорівнює валовому внутрішньому продукту Сполучених Штатів, всі вони витрачають на оборону менше половини тих коштів, які витрачає Вашингтон. Тобто військовий бюджет США формує понад 2/3 від сукупного військового бюджету всіх членів Альянсу. За десятиліття європейські члени НАТО звикли покладатися на Сполучені Штати у таких галузях, як розвідка, дозаправка бойових літаків у повітрі, протиракетна оборона, повітряні засоби радіоелектронної боротьби.

У такому заспокоєному стані Європа перебувала до російського вторгнення в Україну у 2014 році та захоплення Криму. У відповідь на ці російські дії керівництво країн НАТО освіжило плани про прагнення до двовідсоткового порога видатків на оборону. На цей раз ефект виявився більш відчутним. 2022 рік став восьмим роком поспіль безперервного зростання оборонних витрат у європейських країнах НАТО та Канаді. Якщо у 2014 році лише три країни НАТО виділяли на оборону понад 2 % ВВП на рік, то у 2022 році їх кількість зросла до семи (з 31 учасника блоку). А після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року більшість членів НАТО знову зобов'язалися збільшити інвестиції в оборону.

Щодо оновлення озброєнь, то зобов'язання 2014 року передбачали також збільшення не менш ніж до 20 % частки військових витрат, що має йти на закупівлю військової техніки. Цього рубежу в 2022 році досягли (або перевищили його) 24 члени НАТО проти семи в 2014 році.

Як переозброюються невеликі європейські країни-члени НАТО

Почнімо з Румунії, яка нарешті відправила в утиль останні 16 древніх винищувачів радянського виробництва.

Замість цих авіаційних раритетів ВПС Румунії до кінця 2023 року отримають 32 американські винищувачі F-16 Lockheed Martin. Щоправда, купує їх Румунія не в США, а в Норвегії — це літаки норвезьких ВПС, які вже були у використанні. Вартість угоди оцінюється у 388 млн євро. Це не найновіші літаки — вони постачалися до Норвегії ще у 1980–1989 роках. Але після цього були модернізовані й у будь-якому випадку на голову перевершують МіГ-21 із 50-х.

На перший погляд може здатися, що така угода не обіцяє якогось посилення НАТО загалом — адже йдеться про передачу партії винищувачів з однієї країни блоку в іншу. Але Норвегія почала розпродавати свої F-16 лише після підписання контракту про закупівлю у США 52 винищувачів п'ятого покоління F-35, 34 з яких уже прибули до скандинавського королівства на початок 2023 року. Тому поєднання F-35 на Скандинавському півострові та перекидання старих F-16 у район Чорного моря посилюють північний і південний фланги НАТО.

Крім того, у березні 2023 року Румунія заявила про намір закупити (цього разу в самих США) батальйон танків Abrams — 54 машини. Модернізованими «Абрамсами» Румунія почне оновлювати свій численний, але давно застарілий танковий парк, який зараз складається переважно з машин румунського виробництва періоду холодної війни. 17 травня стало відомо, що покупка коштуватиме Румунії 1 млрд євро.

Після того, як Румунія списала свої МіГ-21, єдиним їхнім оператором у Європі залишилася Хорватія. Але це не на довго. Ще наприкінці 2021 року, коли над Європою згущалися хмари нової великої війни, Загреб підписав угоду про купівлю 12 вживаних, але цілком сучасних французьких винищувачів Dassault Rafale. Контракт оцінюється у 999 млн євро. Перші шість літаків Хорватія має отримати у 2024 році. А у грудні 2022 року країна додатково захистила своє небо купівлею у тієї ж Франції за 72 млн євро системи ППО Mistral.

Окрім російського вторгнення в Україну, Хорватію підстьобує і локальна гонка озброєнь із сусідньою Сербією, яка нещодавно придбала шість МіГ-29, які вже експлуатувалися, у Росії і ще чотири — у Білорусі.

Оновлює свої арсенали і ще один балканський член НАТО — Чорногорія. Країна з населенням трохи більшим за 600 тисяч не може дозволити собі придбання навіть старих винищувачів чи танків. Натомість закуповує абсолютно нові ізраїльські самохідні мінометні комплекси та боєприпаси до них на суму близько 22 млн доларів.

Ще один клієнт Ізраїлю серед європейських країн НАТО — Греція. У квітні Афіни закупили лише надсучасних протитанкових ракет Spike із дальністю польоту до 32 км на суму в 400 млн доларів. Вони підуть на озброєння грецької піхоти, ударних вертольотів і бойових кораблів.

На північному фланзі активно закуповує зброю новий член НАТО Фінляндія. Ще рік тому, коли вона щойно розпочала процес вступу до Альянсу, було оголошено про наміри Гельсінкі оновити свої запаси стрілецької та протитанкової зброї разом зі Швецією (яка поки що стоїть на порозі вступу до блоку). Вже у листопаді Фінляндія виділила на закупівлю нових озброєнь додаткові 1,7 млрд євро. Ці гроші планується витратити, зокрема, на закупівлю в США 150 реактивних систем залпового вогню, а також керованих ракет для ураження повітряних і наземних цілей. Окрім того, Фінляндія має намір закупити у США й американські винищувачі п'ятого покоління F-35.

А невелика армія Люксембургу (фактично це один піхотний батальйон і кілька розвідувальних рот) закуповує нові німецькі штурмові гвинтівки та підствольні гранатомети до них. Угода коштуватиме 8,4 млн євро.

Великі країни мають великі плани з переозброєння

Але все описане вище лише мала частина того, що відбувається. Справжні масштаби переозброєння видно на прикладі європейських країн із великими економіками, таких як Німеччина. У червні 2022 року на тлі російського вторгнення в Україну бундестаг схвалив ідею німецького уряду про формування спеціального фонду для модернізації німецьких збройних сил обсягом у 100 мдрд євро. Він доповнив собою «регулярний» військовий бюджет, який у 2022 році і так був рекордним для Німеччини — 50,4 млрд євро.

41 млрд із цієї великої суми піде на переозброєння ВПС бундесверу — зокрема, на закупівлю американських стелс-винищувачів F-35 замість «Торнадо», які застаріють. Частину грошей планується направити на закупівлю американських транспортних гелікоптерів Chinook — про схвалення цієї угоди Держдепартаментом США стало відомо 16 травня.

Військово-морські сили Німеччини розраховують на 19 млрд євро — ці гроші підуть на будівництво нових підводних човнів, фрегатів, корветів і бойових катерів.

Сухопутні війська планують витратити свої 17 млрд на оновлення парку бойових машин піхоти та бронетранспортерів. Також існують плани створення наступника для танка Leopard 2.

21 млрд євро бундесвер хоче витратити на нове сучасне обладнання для всіх трьох видів збройних сил. Це дозволить німецькій армії вести добре захищені та безпечні переговори.

Ще один європейський економічний гігант, Велика Британія, має скромніші плани. У зв'язку з російським вторгненням в Україну вона збільшує заплановані раніше витрати на оборону протягом найближчих двох років на 5 млрд фунтів стерлінгів (5,65 млрд євро). Натомість 3 млрд фунтів із цієї суми підуть на сили ядерного стримування (яких немає у німців) і створення нових підводних човнів. Ще 1,9 млрд королівство планує направити на поповнення запасів своїх боєприпасів, які сильно скоротилися через військову допомогу Україні.

Що зрештою?

Своєю агресією проти України, яка розпочалася у 2014 році, Росія викликала колосальні зміни в оборонній політиці європейських держав, які ще більше посилилися після початку повномасштабного вторгнення. Агресивна війна, що спалахнула в Європі, з метою захоплення чужих територій, здавалося б, немислима для XXI століття, змусила уряди десятків країн переглянути ставлення до взятих на себе бюджетних зобов'язань у рамках НАТО.

Поки військовий потенціал Росії витрачається в українських степах, Європа знаходить кошти і для допомоги Києву, і для переозброєння власних збройних сил. Ми спостерігаємо чи не наймасштабніше переозброєння європейських армій із часу закінчення холодної війни.

Нагадаємо, у НАТО хочуть привести більшу кількість військ у стан високої боєготовності по всьому Альянсу.