5 червня — Міжнародний день боротьби з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством

3 хв на прочитання2 години тому
Фото ілюстративпе

Юридичні та економічні наслідки ННН-рибальства: руйнування екосистем, продовольча криза та тіньовий сектор.

Щороку 5 червня світова спільнота відзначає Міжнародний день боротьби з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством (International Day for the Fight against Illegal, Unreported and Unregulated Fishing). Ця важлива дата була офіційно проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у грудні 2017 року за ініціативою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO). Головна мета дня — привернути увагу держав, міжнародних інституцій та морської спільноти до катастрофічних масштабів нелегального промислу, який виснажує світові запаси водних біоресурсів, руйнує вразливі морські екосистеми та завдає багатомільярдних збитків легальній глобальній економіці.

У міжнародно-правовій практиці для означення цього явища використовується сталий термін ННН-рибальство (промисел, який здійснюється з порушенням національних законодавств або міжнародних зобов'язань, без належного декларування вилову перед відповідними органами влади, або у зонах дії регіональних організацій з управління рибальством суднами без громадянства чи під прапорами країн, що не є членами цих організацій). За експертними оцінками FAO, на частку ННН-рибальства припадає від 11 до 26 мільйонів тонн щорічного світового вилову, що еквівалентно приблизно 20% від загального обсягу видобутку морепродуктів. Окрім прямого економічного збитку, такі дії підривають зусилля держав із раціонального та сталого управління морськими ресурсами, створюючи реальну загрозу для глобальної продовольчої безпеки та життєдіяльності прибережних громад.

Ефективна протидія морському браконьєрству вимагає жорсткої координації дій на основі норм міжнародного морського права. Головним юридичним фундаментом у цій сфері виступає Конвенція Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року (UNCLOS), яка чітко розмежовує суверенні права та юрисдикцію прибережних держав у межах їхніх виключних економічних зон, а також обов'язки держав прапора щодо контролю за діяльністю власних суден у відкритому морі. Базовим та найбільш дієвим міжнародним договором, спрямованим безпосередньо на ліквідацію каналів збуту нелегальної продукції, є Угода FAO про заходи держави порту (Port State Measures Agreement — PSMA), яка набрала чинності у 2016 році. Вона зобов'язує країни посилювати інспекційний контроль іноземних рибальських суден у своїх портах, блокувати вивантаження незаконно виловленої риби та відмовляти таким суднам у заправці чи технічному обслуговуванні.

Сучасна стратегія боротьби з ННН-рибальством передбачає не лише посилення юридичної відповідальності та кримінального переслідування організаторів тіньових схем, а й впровадження новітніх технологій моніторингу Світового океану. Сьогодні для відстеження підозрілої активності суден у закритих зонах активно застосовуються космічні супутникові системи радіолокаційного спостереження, автоматичні ідентифікаційні системи (AIS) та аналітичні платформи на базі штучного інтелекту, що дозволяють виявляти порушників у реальному часі. Лише через повну прозорість ланцюгів постачання — від борту судна до прилавка магазину — та через консолідовану відмову всіх держав надавати свої прапори та порти екологічним правопорушникам, людство здатне захистити біологічне різноманіття Світового океану для майбутніх поколінь.

Більше новин читайте на GreenPost.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: