30 % Світового океану стане територією, що охороняється: після багаторічних переговорів схвалено глобальну угоду

Понад сотню країн досягли історичної угоди про захист Світового океану після багаторічних переговорів. Про це повідомляє Бі-бі-сі.

Договір про відкрите море передбачає, що до 2030 року 30 % Світового океану стане територією, що охороняється — це дозволить захистити і відновити морську флору і фауну.

Угоду було досягнуто у п'ятницю ввечері після 38 годин обговорень у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку.

Загалом переговори тривали понад 10 років, у тому числі через розбіжності щодо фінансування угоди та прав на рибальство.

Остання міжнародна угода з охорони океану була підписана 40 років тому, 1982 року, — це Конвенція ООН із морського права. Вона закріпила принцип свободи відкритого моря, згідно з яким у міжнародних водах усі країни мають право займатися рибальством, судноплавством і дослідницькою діяльністю. Наразі лише 1,2 % відкритого моря перебуває під охороною.

Морські флора та фауна за межами територій, що охороняються, потерпають через зміни клімату, надмірний відлов риби й активне судноплавство.

За даними Міжнародної спілки охорони природи, майже 10 % морських біологічних видів перебувають під загрозою зникнення.

На нових територіях, встановлених у договорі, будуть введені обмеження на промисел, судноплавство та геологорозвідувальні роботи. Йдеться зокрема про глибоководний видобуток корисних копалин, коли метали та мінерали витягують із морського дна на глибині 200 і більше метрів від поверхні.

Екологи висловлювали побоювання, що процес видобутку корисних копалин може завдати шкоди місцям розмноження морських тварин, створити шумове забруднення чи виявитися токсичним для морської флори та фауни.

У Міжнародному органі з морського дна, який здійснює нагляд за ліцензуванням глибоководного видобутку ресурсів, заявили Бі-бі-сі, що «будь-яка активність на глибоководних ділянках морського дна підпорядковуватиметься суворим екологічним нормам і нагляду, щоб гарантувати, що вона здійснюється відповідально».

Однією з основних проблем під час обговорення стало питання спільного використання морських генетичних ресурсів, розповіла Мінна Еппс, директор групи із захисту океанів Міжнародного союзу охорони природи.

До морських генетичних ресурсів належать біологічний матеріал рослин і тварин в океані, який становить якусь цінність для людини, наприклад, може бути використаний у промислових процесах, виготовленні продуктів харчування та ліків.

Багатші країни зараз мають можливості і фінансування для дослідження глибин океану, але бідніші країни хотіли б, аби виявлені ресурси розподілялися порівну.

За словами Роберта Бласіака, дослідника океану зі Стокгольмського університету, проблема полягає в тому, що зараз ніхто не може оцінити вартість ресурсів, які можна видобути в океані. Отже, неясно, як їх можна поділити.

«Уявіть собі великий широкоекранний телевізор високої чіткості, на якому працюють лише три чи чотири пікселі. Це наші знання про глибини океану. Ми ідентифікували близько 230 000 біологічних видів в океані, але, за деякими оцінками, їх понад два мільйони», — сказав він.

Нагадаємо також, 19 лютого — Всесвітній День захисту морських ссавців.