Всесвітній день рибальства (World Fisheries Day) проводять щороку 21 листопада. У святкових заходах беруть участь риболовні співтовариства, асоціації та спілки, ця свято промислового рибальства. Для людства прибережне та внутрішнє рибальство має важливе значення як одне з багатих джерел продовольства. Водойми, річки, озера та океани дають людині рибу у величезних об’ємах. У галузі рибальства зайняті мільйони людей по всьому світу – місцеві рибалки, переробники, торговці рибою та широким спектром водних продуктів.
У цей день проходить маса різноманітних заходів, таких як мітинги і семінари, громадські збори, культурні програми, виставки і театральні виступи, музичні шоу і демонстрації. Загальний акцент цих заходів підкреслює важливість збереження рибних ресурсів усього світу.
Організація Об’єднаних Націй повідомила, що, згідно з недавніми дослідженнями, понад дві третини світового рибальського промислу схильні до надмірної експлуатації. Одна третина знаходиться в стані занепаду. Це відбувається через такі фактори, як втрата основних місць проживання риб, забруднення навколишнього середовища і реакція на процеси глобального потепління.
Всесвітній день рибальства покликаний допомогти у висвітленні життєво важливих питань екології та ресурсів не тільки для людини, а й для водних екосистем та життя, яке вони підтримують. Вода утворює гармонійний континуум. Це стосується річок і озер, природних водойм, морів і океанів.
Риба і різноманітні водні організми в свою чергу є важливою частиною дієти і харчування людей у всьому світі, джерелом білка і корисних мікроелементів. Особливо це стосується населення, яке проживає на узбережжі. Не можна не враховувати і суспільне хвилювання з приводу надмірної експлуатації цього виду ресурсів недобросовісними рибалками. Крім важливості води і водних ресурсів для виживання, водні масиви також служать і засобом магістральних шляхів пересування.
Близькість неекологічних виробництв до узбережжя також призводить до серйозних забруднень вод та прибережних районів і є причиною, з якої рибалки змушені переносити райони вилову все далі і далі від своїх традиційних місць.
Проблеми надмірного вилову і механізація також призвели до кризи. Традиційні місця проживання деяких видів риби швидко виснажуються і не встигають відновлюватися. Методи донного трала і деякі інші методи також призводять до нестійких процесів регеніраціі водних ресурсів.