1 вересня, яке росіяни не змогли в нас відібрати

1 вересня 2023 року мало стати першим повоєнним Днем знань — принаймні про це мріяли мільйони українців. Однак уже вдруге українські школярі почали навчальний рік в умовах війни. Хоча це свято першого дзвоника відрізнялося від попереднього.

Шкіл поменшало

На сьогоднішньому засіданні уряду було оприлюднено цифри: у школи цього року підуть 4 млн учнів. Фізично відкрили свої двері 10,5 тисяч шкіл, понад 6,5 тисяч із них будуть працювати у звичайному форматі, інші майже 4000 — у змішаному. Ще 2,5 тисячі шкіл продовжить роботу в дистанційній формі.

За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), внаслідок повномасштабного вторгнення РФ понад 1300 шкіл на підконтрольних Україні територіях повністю зруйновано, інші школи серйозно постраждали.

Є школи, які не постраждали від ракетних та артилерійських обстрілів, але закрилися на 18 місяців як запобіжний захід.

Через часті атаки на території України лише близько 1/3 дітей шкільного віку відвідують заняття очно, що позначається на засвоєнні матеріалу.

Через те, що війна розпочалася після пандемії, деякі українські діти зіткнулися з проблемами у навчанні четвертий рік поспіль, додали в організації.

Також організація додала, що за межами України більше половини дітей, чиї сім'ї поїхали до інших країн як біженці, не здобувають місцеву освіту. ЮНІСЕФ це пов'язує з мовним бар'єром і перевантаженістю системи освіти.

Проте слід зазначити, що багато маленьких українців, змушених тимчасово виїхати з України, паралельно навчаються у двох школах — дистанційно в українській та очно у місцевій. Уряд узяв на себе зобов’язання забезпечити доступність освіти для всіх без винятку дітей за 2022 та 23 роки.

«Це стосується і українських дітей, які зараз за кордоном. Ми робимо все, аби вони не втратили зв'язок з українським освітнім простором — це одна з важливих передумов для повернення наших людей і наших дітей додому. Тому уряд ухвалив рішення про переформатування освітнього процесу для дітей, які зараз не в Україні: затвердили типову освітню програму, яка передбачає вивчення лише предметів українознавчого компоненту (це 6-8 годин на тиждень), оцінки з математики чи, наприклад, з природничих наук будуть зараховані у школі, в якій діти зараз навчаються за кордоном», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Подбали і про школярів, які залишилися в Україні, проте не мають можливості дістатися до школи самостійно. Очільник Кабміну повідомив, що на закупівлю шкільних автобусів виділили 1 млрд грн субвенції на умовах співфінансування з обласних або місцевих бюджетів, і вже зараз 18 областей підписали договори на закупівлю майже 500 шкільних автобусів. Завдяки постійній роботі з європейськими партнерами також вдалося досягти домовленостей на поставку ще понад 300 автобусів до кінця цього року — ці автобуси надійдуть від Євросоюзу як гуманітарна допомога. 192 автобуси вже передано в школи, де навчання офлайн зараз не є можливим.

Також Уряд переймається питанням якості та доступності онлайн-освіти. Для цього українські вчителі вже отримали майже 96 000 ноутбуків, а школярі — приблизно 36 000 девайсів. До кінця року учні отримають ще 40 тисяч гаджетів.

«Це важливо — адже відкриває можливості для кожної дитини отримувати знання, де б вона не перебувала», — наголосив Шмигаль.

Всі в укриття!

Ніяке навчання офлайн неможливе, якщо немає надійного укриття — це правило №1

цього навчального року, наголосили на сьогоднішньому засіданні Уряду, повідомивши, що станом на зараз майже 84 % українських шкіл мають укриття і бомбосховища.

Звісно, не всі вони такі, як у Харкові, який другий рік потерпає від постійних обстрілів російських військових. У Харківській області посилені вимоги до укриттів, тому у школах не змогли довести укриття до такого рівня, аби там могли безпечно навчатися діти. Тому через складну безпекову ситуацію, часті обстріли та зруйновані навчальні заклади на Харківщині розробляють укриття найсерйознішого типу. Цьогоріч для молодшої та середньої школи на станціях харківського метрополітену збудували навчальні класи. Вони ніяк не перетинаються з пасажирами, всі класи обладнані витяжками та вентиляцією. Замість звичайних шкільних дошок — мультимедійні. Ну і найголовніше — безпека. Школярів і годуватимуть тут, і привозитимуть до цих «метро-шкіл».

Однак ще потрібно побудувати близько 7 тисяч укриттів, з яких 2 тисячі — на територіях без можливості очного навчання.

Свято без квітів

Торік День знань у різних школах проводили у різні дні, побоюючись масованих ракетних обстрілів. Цьогоріч уже стало зрозуміло, що росіяни перестали прив’язуватися до дат, тому 1 вересня було таки 1 вересня.

Натомість такий традиційний атрибут першовересня, як букет для вчительки, стає менш популярним у реаліях війни. Наприклад, в Одесі ще з 2014 року розпочалася акція «1 вересня без квітів» — замість квітів можна принести потрібні для захисників речі чи ліки. Наразі великий попит на постільну білизну для прифронтових лікарень, тому батькам пропонують принести речі першої необхідності для наших захисників, повідомила директор департаменту освіти та науки Одеської міської ради Олена Буйневич.

«До нас звернулися лікарні — не одеські, а ті, що ближче до фронту. Їм необхідні простирадла, наволочки для поранених. Замість квітів можна принести ліки, білизну та шкарпетки, каву та чай, смаколики довготривалого зберігання та засоби гігієни», – каже чиновниця.

Директор освітнього департаменту наголосила, що акція — добровільна.

Що ж стосується дітей, то від них важливо не матеріальне, а листи та малюнки, які вони передають військовим.

Торік ми розповідали про 1 вересня в умовах війни: яким буде новий навчальний рік.