Які причини повільної вакцинації від COVID-19?
963
Темпи розповсюдження коронавірусу зростають по всій Європі. У Німеччині та Чехії продовжується локдаун, в Естонії посилений карантин почне діяти із середи, у Словаччині ввели комендантську годину.
В Україні найбільш небезпечна епідеміологічна ситуація в західних областях. В Івано-Франківській області 10 медичних закладів, де лікують хворих на коронавірус, заповнені на 100 %. Вирішується питання щодо початку роботи мобільного шпиталю для лікування хворих на ковід.
Зупинити епідемію може лише колективний імунітет. А його можна досягти лише завдяки вакцинації більшості населення. Але поки що цей процес відбувається втричі повільніше, ніж планувало МОЗ. Щеплено трохи більше 20 тисяч українців.
Які причини повільної вакцинації від COVID-19?
До старту вакцинальної кампанії не була готова достатня кількість мобільних бригад. У деяких регіонах минулого тижня працювали 1–2 бригади. Цього тижня розгорнуто навчання додаткових бригад. Наразі є 130 бригад, до кінця цього тижня, за повідомленням МОЗ, підготують 200 бригад.
Розрахункова «потужність» однієї бригади складає 80–100 щеплень на добу. Тобто теоретично ми можемо вийти на рівень 15–20 тис. щеплень за добу. Але чи мотивовані бригади працювати на максимальну потужність?
Тариф НСЗУ за кожне перше щеплення становить 25 грн, 65 грн — за друге (8 тис. грн сплачується на етапі формування бригади). Гроші йдуть не напряму медикам, а на рахунок лікарні. А вже керівництво вирішує, скільки та кому платити, хто заслуговує на премію. З деяких регіонів надходить тривожна інформація: медикам із бригад обіцяли премії, але люди так і не розуміють, чи отримають ці кошти.
Вважаю, потрібно фінансово мотивувати безпосередньо працівників бригад. Чітко визначити суму, яку вони отримають за кожне щеплення. Медики мають бути зацікавлені в тому, щоб щеплення пройшла якомога більша кількість людей. Один із рецептів — зафіксувати норму в колективному договорі працівників медичного закладу.
Звісно, і місцевій владі, яка відповідає за питання маршрутизації, треба більше уваги приділяти ефективності роботи бригад, мінімізації випадків утилізації вакцини.
І, звичайно, треба підсилювати пропагандистську кампанію. МОЗ дозволив використовувати залишки вакцини для щеплення громадських діячів із метою популяризації вакцинування. І це правильно. У той же час завжди можна поставити під сумнів — чи належить, наприклад, відомий блогер до громадських діячів. Деяким головним лікарям уже передають «привіти» із правоохоронних органів. Що, звісно, не мотивує їх діяти активно та залучати відомих людей до пропаганди вакцинації.
