Зупинка видобутку в Рас-Лаффані спричинила 66-відсоткове здорожчання газу в ЄС за тиждень

Глобальний ринок скрапленого природного газу (LNG) увійшов у стан «цінової війни» між регіонами. За даними аналітичної платформи Kpler, танкер BW Brussels, який спочатку прямував до європейського терміналу, здійснив розворот у відкритому морі та переорієнтувався на азійський ринок. Цей крок став першим задокументованим випадком перехоплення вантажу Азією з початку березневого цінового ралі 2026 року, повідомляє видання Világgazdaság.

Причиною такої агресивної поведінки покупців стала критична ситуація на Близькому Сході. Після ракетних та дронових атак на катарські заводи Ras Laffan та Mesaieed, державна компанія QatarEnergy оголосила форс-мажор і повністю зупинила видобуток. Оскільки Катар забезпечує близько 20% світового постачання LNG, ринок відреагував миттєво: європейські котирування на хабі TTF злетіли на 66% лише за один тиждень, наблизившись до позначки €65/МВт-год.

Чому Європа програє боротьбу за вантажі:

• Цінова премія: азійські імпортери (Японія, Південна Корея, Китай) наразі готові пропонувати вищу ціну за спотові партії, щоб компенсувати втрату катарського ресурсу, від якого вони залежать більше, ніж ЄС.
• Логістичний тупик: близько 13 завантажених суден заблоковані всередині Перської затоки через закриття Ормузької протоки Іраном. Це змушує трейдерів «полювати» на будь-який вільний обсяг газу в Атлантичному басейні.
• Низькі запаси: європейські сховища на початок березня 2026 року заповнені лише на 30-39%, що створює нервозність перед сезоном закачування та дає продавцям важіль для маніпуляцій.

Аналітики попереджають, що інцидент із BW Brussels може стати початком масового відтоку «вільних» вантажів з Європи. Якщо конфлікт у затоці затягнеться на місяць, Goldman Sachs прогнозує стрибок цін до €90–100/МВт-год, що поверне економіку ЄС до реалій енергетичного шоку 2022 року.

Для України ця ситуація означає не лише зростання закупівельних цін, а й потенційне здорожчання вартості заповнення сховищ на наступну зиму, що може вимагати додаткових 400 млрд грн видатків за поточними прогнозами.

Більше новин читайте на GreenPost.