Жити в 20 км від фронту: як Запоріжжя готується до зими та будує унікальні підземні об’єкти

Запоріжжя — одне з найближчих до лінії фронту обласних центрів України. Місто живе в умовах постійної небезпеки, де до ворожих позицій всього 20 кілометрів. Проте, попри щоденні атаки, тут продовжують будувати антидронові укриття, впроваджують нові системи оповіщення та відновлюють пошкоджене житло. Голова Запорізької ОВА Іван Федоров в інтерв'ю Укрінформ розповів про те, як місто готується до складної зими та чому він особисто націлений на звільнення окупованих територій.

«Підземна» енергетика та підготовка до зими

Запоріжжя стало першим містом в Україні, де почали зводити підземні енергетичні об'єкти. Як зазначає очільник області, захист ключових трансформаторів — це критичне питання виживання взимку.

«Ми вже захистили більше половини ключових трансформаторів, а до зими захистимо всі. Більше того, ми почали будувати підземні енергетичні об’єкти — такого в Україні ще ніхто не робив», — підкреслює Федоров.

За його словами, минулого року, коли ворог атакував енергетичну інфраструктуру, область встояла завдяки оперативним діям обленерго та наявності резервного живлення. Сьогодні регіон на 100% забезпечений дизельними генераторами, що дає змогу оперативно реагувати на блекаути.

Економічний удар: зупинка «Запоріжсталі»

Ситуація з зупинкою промислового гіганта «Запоріжсталь» є надзвичайно болючою для регіону. Від роботи холдингу залежить добробут щонайменше 30 тисяч родин (разом із суміжними підприємствами).

«Зупинка “Запоріжсталі” з економічної точки зору — це трагічна ситуація. Це зарплати, які є вищими за середні, це основний платник податків у області. Ми перебуваємо в постійній комунікації з Метінвестом і допомагаємо їм усім, чим можемо, щоб швидше відновити виробництво», — пояснює голова ОВА.

Безпечна освіта та медицина під землею

Попри війну, влада наполягає на офлайн-навчанні дітей. Іван Федоров переконаний: 100% дітей мають бути забезпечені очним навчанням. Для цього в місті будують підземні школи та садочки, які слугують об’єктами подвійного призначення — і як навчальний простір, і як надійне укриття.

Аналогічна стратегія застосовується і в медицині:

• планується створення підземного діагностичного центру;
• облаштування підземних приймальних відділень на лівому та правому берегах міста.

Окрім інфраструктурних викликів, існує гостра потреба в утриманні медичних кадрів. Федоров веде перемовини з Міністерством охорони здоров’я щодо підвищення зарплат лікарям на прифронтових територіях, адже без цього утримати персонал у небезпечних умовах буде неможливо.

Особиста мотивація: повернути дім

Під час інтерв’ю Іван Федоров зізнався, що як людина, чиє рідне місто опинилося в окупації, він чітко відчуває статус внутрішньо переміщеної особи.

«Мій дім у мене забрали. Найбільше, за чим я сумую на окупованій території, — це за батьківською хатою. Це те місце, де я виріс, де все робив власноруч. Моє повернення додому — це не просто бажання, це одна з найголовніших причин, чому я сьогодні на державній службі», — ділиться голова ОВА.

Щодо планів деокупації, Федоров залишається непохитним: «Ми зробили багато роботи, за пів року деокупували 15 км територій. Мета є. Ми це зробимо».

Наразі ж головним завданням для обласної влади залишається безпека людей: закріплення заступників за прифронтовими районами для оперативного розв'язання проблем та пошук додаткових коштів для оборонного фонду, щоб продовжувати допомагати військовим, які тримають лінію оборони.

Більше новин читайте на GreenPost.