Жахливе видовище: окупанти знищили найбільшу молочну ферму на Харківщині

Одна з найбільших молочних агроферм Харківщини у селі Шестаковому, де тримали понад три тисячі голів худоби, внаслідок обстрілів зруйнована на понад 80%. Про це йдеться у сюжеті ICTV.

Наразі працівники намагаються відновити роботу та виробництво молочної продукції.

Як зазначається у сюжеті, російські окупанти із трьох тисяч корів вбили дві тисячі. Загарбники розгромили приміщення, техніку понівечили та розграбували, а зерно, соняшник, цукор вивезли вагонами.

До повномасштабної війни це було одне з найбільших агропідприємств в Україні — тут вирощували соняшник, пшеницю, виготовляли цукор та видоювали по 40 тонн молока на день. Однак із приходом російської армії надсучасна ферма стала схожою на морг для тварин, — корови просто помирали від голоду й обстрілів.

«Майже в кожному нашому переміщенні стояла їхня техніка, це були танки, БТР, ну все, що може бути. Вони просто із сараю в сторону Харкова стріляли», — розповів головний агроном агроферми Сергій Яценко.

Через обстріли вхід до ферми заблокувало і корови просто померли з голоду.

«Та це не всі звірства, що чинили росіяни, вони, немов дикуни, ще й відрізали коровам ноги, або частини тулуба — те, що їм найбільше смакувало, — решту лишали гнити. Працівники ферми кажуть, що окупанти ще й прикривалися худобою як щитом», — йдеться у сюжеті.

Як зазначається, Шестакове українські бійці звільнили у травні, а до вересня ферму постійно обстрілювали, лінія фронту була зовсім поруч. Попри це, частину тварин, що вижили, вдалося евакуювати. Понад місяць тому, після успішного контрнаступу ЗСУ, сюди почали повертатись працівники. Привезли сюди також і корів із евакуації.

Нині тут розруха — повсюди лежать мертві туші корів, ґрунт отруєний гниллю тварин, викрадені вагони зерна, соняшника, цукру, а гектари родючого чорнозему всіяні вибухівкою.

«Збитків агроферми ще не рахували, а держава через знищення тільки цього підприємства втратила понад 14 мільярдів гривень», — підрахували в Держекоінспекції.

Водночас фермери роблять усе можливе, щоб бодай якось відновити агропідприємство, та вірять, що побудують ще краще.