Згадуємо героїв, пишаємося подвигом. День пам’яті та примирення: історія свята та програма заходів

Важливо знати і нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

Історія Дня пам’яті та примирення

7 травня 1945 року у французькому місті Реймсі був підписаний Акт про повну капітуляцію військ нацистської Німеччини, однак ратифікований він був наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування. 

Проте на вимогу Кремля 9 травня 1945 року о 22:43 за середньоєвропейським часом (о 00:43 9 травня за московським) у передмісті німецької столиці Карлсхорсті був підписаний ще один "Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини". За своєю суттю другий "Акт" підтвердив документ, підписаний днем раніше у Реймсі, і підтвердив час припинення вогню – 8 травня о 23:01 за середньоєвропейським часом (9 травня о 1:01 за московським).

У 2004 році резолюцією 59-ї сесії Генеральної асамблеї ООН 8 та 9 травня було проголошено Днями пам’яті та примирення. У резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам в один або обидва ці дні вшановувати пам’ять усіх жертв Другої світової війни. Так, кожна країна має право встановлювати національні пам'ятні дати на честь перемоги і звільнення від нацистської окупації під час подій 1939-1945 рр. 

Значення вшанування та свята

В Україні День пам'яті і примирення вперше відзначили 2015 року відповідно до указу президента України від 24 березня 2015 року, а також закону України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років".

Так, метою Дня пам'яті є "гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму", а священним обов'язком держави і громадян є "шанобливе ставлення до пам'яті про перемогу над нацизмом, про ветеранів війни, українського визвольного руху та жертв нацизму".

Україна за різними даними в тій війні втратила понад 10 мільйонів людей. На боці Об'єднаних Націй воювали українці в складі армій Великої Британії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (понад 7 млн), США (80 тис.) і Франції (6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) — разом понад 7 млн осіб.

Понад 2,5 мільйона українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, понад 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 — двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб — тричі.

Офіційне гасло пам’ятних заходів – "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо". Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Традиційно аплікацію квітки прикріплюють до одягу з лівого боку біля грудей.

Зазначимо, що "георгіївська стрічка", яка була символом Дня перемоги від часів СРСР, в Україні заборонена. У 2017 році чорно-помаранчева стрічка опинилася поза законом, а її публічне використання, демонстрація, носіння, а також поширення стрічки або її зображення тягне за собою накладення штрафу.  

В Україні День пам'яті і примирення вперше відзначили 2015 року відповідно до указу президента України від 24 березня 2015 року, а також закону України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років".

Так, метою Дня пам'яті є "гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму", а священним обов'язком держави і громадян є "шанобливе ставлення до пам'яті про перемогу над нацизмом, про ветеранів війни, українського визвольного руху та жертв нацизму".

Україна за різними даними в тій війні втратила понад 10 мільйонів людей. На боці Об'єднаних Націй воювали українці в складі армій Великої Британії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (понад 7 млн), США (80 тис.) і Франції (6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) — разом понад 7 млн осіб.

Понад 2,5 мільйона українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, понад 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 — двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб — тричі.

Офіційне гасло пам’ятних заходів – "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо". Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Традиційно аплікацію квітки прикріплюють до одягу з лівого боку біля грудей.

Зазначимо, що "георгіївська стрічка", яка була символом Дня перемоги від часів СРСР, в Україні заборонена. У 2017 році чорно-помаранчева стрічка опинилася поза законом, а її публічне використання, демонстрація, носіння, а також поширення стрічки або її зображення тягне за собою накладення штрафу.  

Програма заходів до 8 і 9 травня

З нагоди Дня пам'яті та примирення в містах традиційно проходять меморіальні заходи, покладання квітів до пам'ятників жертв Другої світової війни, зустрічі та вшанування ветеранів, тематичні виставки. Також передбачені грошові виплати для учасників АТО, Революції Гідності та інших категорій громадян. Водночас цього року заходи відбудуться в умовах карантинних обмежень.

У Києві 8 травня в парку Вічної Слави проведуть урочисту церемонію покладання квітів до могили Невідомого солдата.

У Музеї окупації Києва 8 травня проведуть зустріч з ветеранами бойових дій. А в бібліотеці імені Лесі Українки відкриють виставку "Пам'ятати заради майбутнього".

Від 6 до 16 травня в Національному історико-архітектурному музеї "Київська фортеця" працює фотовиставка "Мить історії", присвячена Другій світовій війні.

9 травня заплановано подію "Пам’ятаємо – Перемагаємо!" на території Національного музею історії України в Другій світовій війні, а також поминальні богослужіння за жертв війни.

 Джерело: ТСН, persha.kr.ua,  zn.ua.