Землетруси там, де їх не мало бути: вчені виявили глобальну активність у мантії Землі

Мантія Землі виявилася активнішою, ніж вважала наука

Донедавна підручники з геології стверджували: землетруси можливі лише в земній корі. Проте нове дослідження геофізиків зі Стенфордського університету, опубліковане 15 лютого 2026 року, доводить протилежне. Вчені створили першу глобальну карту мантійних землетрусів, підтвердивши, що вони відбуваються повсюдно під континентами — від Альп до Берингового моря.

Руйнування міфу про «в’язку мантію»

Традиційно вчені вважали, що землетруси обмежені межею Мохоровичича (Мохо) — лінією, яка відділяє тверду крихку кору від гарячої в’язкої мантії.

• Кора: Тріскається під напругою, що викликає поштовхи.
• Мантія: Раніше вважалося, що за властивостями вона нагадує м'яку іриску — під тиском вона просто повільно розтікається, а не ламається.

Однак Саймон Клемперер та його команда довели: нижче межі Мохо (на глибині понад 35 км) відбуваються повноцінні сейсмічні зсуви.

Як вдалося «зазирнути» під кору?

Головна складність полягала в тому, що товщина кори різна в кожному куточку планети. Щоб зрозуміти, де саме стався поштовх, Саймон Клемперер та Шіці Ван розробили унікальний метод аналізу зсувних хвиль:

• Сейсмічні хвилі мають різний характер залежно від того, де вони зародилися — у корі чи мантії.
• Протестувавши метод у Тибеті в 2021 році, вчені масштабували його на всю планету.
• Дослідники свідомо виключили зони субдукції (де кора занурюється в мантію), щоб зосередитися на «чистих» мантійних поштовхах під континентами.

Географія підземних штормів

Нова карта демонструє, що мантійні землетруси — це не аномалія, а глобальне явище. Вони зосереджені в зонах інтенсивних геологічних процесів:

• Зони зіткнення: Гімалаї та Альпи, де континенти «тиснуть» один на одного, формуючи гори.
• Зони розколу: Східна Африка, де континент поступово розпадається (процес, що прискорюється через зміни клімату).
• Неочікувані локації: Захід США, затока Баффіна в Канаді та навіть Берингове море, де раніше подібної активності не фіксували.

Чому це важливо для нас?

Хоча епіцентри цих землетрусів розташовані занадто глибоко, щоб завдати значних руйнувань на поверхні, їх вивчення є критично важливим для розуміння еволюції нашої планети. Це відкриття змушує переглянути моделі теплообміну всередині Землі та механізми руху літосферних плит.

Більше новин читайте на GreenPost.