Юристи пояснили, хто з українців зобов’язаний платити аліменти літнім батькам
Крім сплати аліментів діти зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків
Утримання батьків дітьми є відповідною компенсацією за утримання і турботу, надану батьками дитині. Законодавчо обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків закріплений статтею 51 Конституції України та статтею 202 Сімейного кодексу України, — повідомляють у Мінюсті.
Відтак, повнолітні діти зобов’язані утримувати своїх батьків за наявності двох умов:
- Батьки непрацездатні (особи, які досягли пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку зі втратою годувальника відповідно до закону);
- Батьки потребують матеріальної допомоги (особи, що не мають можливості забезпечити своє гідне існування y зв’язку з відсутністю пенсії чи її низького розміру).
Cлід звернути увагу на те, що:
- обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей;
- потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку із відсутністю пенсій чи її низького розміру, а також у зв’язку із відсутністю у них інших джерел існування;
- непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку, та інваліди I, II та III груп (стаття 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
У випадку, якщо повнолітні дочка, син не надають матеріальну допомогу добровільно, – батьки мають право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Відповідна позовна заява подається до місцевих судів за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача чи позивача. Позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений до одного, кількох або до всіх дітей разом.
До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (стягнення аліментів), наприклад, документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі. Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків. Також до уваги береться отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо. У кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей, так і батьків.
Крім сплати аліментів діти зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю, немічністю. Якщо батьки не отримують допомоги у додаткових витратах, вони мають право звернутися до суду. Суд в кожному конкретному випадку визначає наявність вказаних вище обставин на підставі відповідного медичного висновку.
Варто також зазначити, що обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. Якщо судом буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання батьківських обов’язків, діти можуть бути звільнені від обов’язку надавати батькам утримання.
Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов’язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
Діти звільняються судом від обов’язку утримувати батьків, якщо встановлено, що вони не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така забoргованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків. У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки. До виняткових випадків можна віднести відсутність у батьків будь-яких коштів для існування, тяжку хворобу тощо.
