ЮНЕСКО допоможе провести археологічні дослідження на територіях, які постраждали через руйнування Каховської ГЕС
Маємо зараз два напрями, які потребують нагальних дій
ЮНЕСКО допоможе провести археологічні дослідження після руйнування Каховської ГЕС
5 серпня у МКІП відбулась зустріч представників Міністерства культури та інформаційної політики України, бюро ЮНЕСКО в Україні, Інституту археології України та Національного заповідника «Хортиця». Основною темою обговорення стало проведення археологічних досліджень на територіях, що постраждали після однієї з найбільших техногенних катастроф Європи – знищення росіянами греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року.
Ситуація щодо досліджень цих територій ускладнена через тимчасову окупацію частини Херсонщини та її постійні обстріли ворогом. Попри це українські археологи разом з військовими та органами влади всіх рівнів роблять усе можливе, аби врятувати вцілілі артефакти.
Інститут археології НАН одним із пріорітетів роботи затвердив проведення моніторингових робіт на територіях, які постраждали в результаті російського вторгнення і вже дослідив 836 археологічних пам’яток.
Загалом обстежено площу 6667,08 кв. м. Серед них: Київ і Київська область – 2381,59 кв. м; Чернігівська область – 876,49 кв. м; Сумська область – 205 кв. м, Миколаївська область – 3204 кв. м.
«Відповідальним за реалізацію цього проєкту ми визначимо Національний заповідник «Хортиця», який знаходиться поряд з об’єктами та вже має певну історію участі в проєкті. На місці легше вирішувати усі оперативні питання», – підкреслив т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Т. в. о. Міністра також доручив опрацювати пропозиції щодо визначення Національного заповідника «Хортиця» відповідальним за реалізацію проєкту на всій акваторії Каховського водосховища з перспективою дослідження й лівого берега Дніпра. Крім того, він доручив актуалізувати питання створення спеціальних підрозділів ЗСУ та МВС, які б допомагали археологам здійснювати роботи на відповідних територіях, а також захищати від їх пограбування. Очільник МКІП доручив також вивчити безпекову спроможність провести дослідження на території Дніпровсько-Бузького лиману.
«Маємо зараз два напрями, які потребують нагальних дій. Перший – більш стратегічний. Він стосується створення підрозділів у ЗСУ та МВС, які допомагатимуть проводити дослідження території Каховського водосховища. Другий напрям – більш конкретний та практичний. Ми маємо отримати до початку осіннього сезону звітність про стан археології, пошкодженої внаслідок знищення Каховської ГЕС», – зазначила заступниця Міністра культури та інформаційної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.
Вона також наголосила, що МКІП має отримати чіткий план виїздів на ті території, де можливо проводити дослідження, враховуючи безпекову ситуацію.
«Ми готові надавати всебічну підтримку, зокрема щодо того, аби сприяти співпраці між органами влади та різними організаціями, також підтримувати цей процес логістично та організаційно», – сказала Голова бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.
Вона також зазначила, що ЮНЕСКО має доступ до супутникових зображень, що додатково допоможе моніторити ситуацію на обʼєктах на окупованих територіях та може скоординувати археологічні дослідження. Крім того, ЮНЕСКО готове провести тренінги щодо уніфікованих форм фіксації пошкоджень, пов’язаних з незаконним обігом культурних цінностей.
Більше новин читайте на GreenPost
