Якою буде четверта версія Червоної книги

До оновленої версії Червоної книги України буде внесено додатково близько 40 видів рослин. Про це GreenPost повідомив заступник міністра Міндовкілля Олександр Краснолуцький.

А ось доля тих видів рослин, які Національна комісія з Червоної книги пропонує до виключення, донедавна ще була невизначеною. За інформацією Київського еколого-культурного центру Національна академія наук України ще три дні тому наполягала на виключенні з-поміж червонокнижних ковили волосистої, плауна річного, сальвінії плаваючої, черемші, зморшка степового тощо.

Саме на захист цих рослин неурядові організації Київський еколого-культурний центр, Всеукраїнська екологічна ліга, Жива планета, Спілка захисту Голосієва, ЕкоПраво-Київ, Київська ландшафтна ініціатива вранці 9 грудня 2020 провели пікет Міндовкілля під гаслом «Ні дерибану ЧКУ».

Ковилу помилують, щодо сальвінії – невідомо

Олександр Краснолуцький вийшов поспілкуватися з учасниками пікету та ЗМІ та пояснив, що вже досягнуто домовленості з академічними установами щодо більшості спірних видів. Плаун, черемшу та ковилу чиновник пообіцяв не чіпати, але щодо сальвінії та зморшка степового таких гарантій немає.

Відповідаючи на запитання GreenPost про найближчі плани Міндовкілля, пан Краснолуцький зазначив, що міністерство намагається максимально прискорити затвердження нових червоних списків флори та фауни.

«Ці списки, власне, і будуть вважатися новим, четвертим виданням Червоної книги України. Вони будуть офіційно розміщені на сайті Міндовкілля. Публікація інформації у паперовому вигляді – справа хороша, але це вже швидше популяризація та візуалізація документу. Усі необхідні відомості – поширеність рідкісних видів, рекомендовані засоби охорони, карти тощо можна буде без проблем знайти в електронному варіанті», - сказав GreenPost Олександр Краснолуцький.

Чергове (четверте) видання Червоної книги України мало бути надруковано ще у 2019 році, але цього досі не зроблено. Мінекоенерго, яке волюнтаристськи було утворене урядом Зеленського-Гончарука у вересні 2019 на місці Мінприроди, питанням Червоної книги належної уваги не приділяло. Процес активізувався лише після того, як навесні 2020 на вимогу громадськості було відновлене окреме природоохоронне відомство – Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

«Ми втратили майже рік, тому що Мінприроди було злите з Міненерго. Зараз надолужуємо згаяне», - сказав Олександр Краснолуцький.

Заповідна справа може постраждати

Екоактивісти та багато вчених (крім тих, хто наполягає на негайному виключенні ряду видів) вважають, що виключення червонокнижних видів зі списків особливої охорони має відбуватися лише після змін до законодавства та створення додаткових інструментів заповідання цінних територій.

«Наявність на даній ділянці лісу, степу, водойми червонокнижних видів є беззаперечним аргументом для підготовки та створення там заповідного об’єкта – заказника, заповідного урочища, пам’ятки природи тощо. Бренд Червоної книги зрозумілий і вагомий у нашому суспільстві. Інші аргументи – цінність рослинних угрупувань, ландшафтна цінність, важливість території як екологічного коридору тощо – погано сприймаються як депутатами обласних рад (вони виносять ухвали про створення заповідних територій місцевого значення), так і землевласниками та землекористувачами (директорами лісгоспів, головами сільрад тощо). Така у нас на сьогодні практика і з цим треба рахуватися», - сказав GreenPost заступник голови Київського еколого-культурного центру доктор біологічних наук Іван Парнікоза.

На думку вченого-практика (брав участь у створенні понад 200 заповідних об’єктів) спірні рослини є видами-флагманами, вони нерідко є ключовими при винесенні рішення як про створення, так і про скасування заповідного статусу.

«Уявіть, як зрадіє недобросовісний директор лісгоспу або власник агропідприємства якщо черемшу або зморшок степовий буде виключено з Червоної книги. Вони можуть цим скористатися, аби скасувати заповідний статус заказників. І один зможе вирубати давно намічену для цього ділянку цінного лісу, а другий – розорати ділянку не менш цінного степу», - додає Іван Парнікоза.

Тож чи варто виключати з ЧКУ рослини, які, на думку деяких ботаніків, значно збільшили свою чисельність та вже не є рідкісними, принаймні у певних регіонах? Рішення про ревізію Червоної книги може й були б доцільними та розумними у Європі, де наука фінансується належним чином і де вчені можуть проводити ретельні і тривалі дослідження. Де існує програма Натура-2000, націлена на максимальне збереження різних цінностей природи.

У нас же поки що є лише Закон про природно-заповідний фонд. Інший законодавчий акт – Закон про Смарагдову мережу, який має створити інструменти заповідання природи, подібні до Натури-2000, лише кілька днів тому зареєстровано у Верховній Раді. З тими темпами роботи, які ВРУ демонструє зараз, очікувати його ухвалення у найближчій перспективі не доводиться. А про фінансування української науки годі й говорити. Тим більше за тої діри в Державному бюджеті, яка наразі утворилася через недолугість нинішньої влади.

Як Червона книга допомагає берегти природу

Днями громадська організація «Лісовий контроль» виявила факт кричущого порушення Закону «Про Червону книгу України» в Комарівському лісництві, Макарівського лісгоспу (Київська область).

«В 3-му кварталі 8-го виділу зараз ведеться вибіркова санітарна рубка, якраз в тому місці, де росте рідкісна червонокнижна рослина дифазіаструм сплющений (Diphasiastrum complanatum, зелениця). На фотографіях добре видно пні та сліди трелювання спиляних дерев, які лісоруби волочили прямо через покрив дифазіаструму, що представлений єдиним цільним осередком в цьому місці. Слід окремо підкреслити, що виділ 8 кварталу 3 Комарівського лісництва входить в список ділянок, особливо цінних для збереження лісів відповідно до лісової сертифікації за міжнародною схемою Лісової наглядової ради FSC. Заяву на отримання сертифікату подав у 2017 році сам же Макарівський лісгосп», - повідомили екоактивісти.

Ця інформація викликала значний резонанс. В результаті Київське обласне управління лісового та мисливського господарства роз’яснило керівництву Макарівського лісгоспу важливість охорони рідкісних видів і зараз там створюється заповідний об’єкт.

«Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) у вересні 2020 року ініційовано питання щодо доцільності створення заповідного урочища місцевого значення «Зелениця» площею 3,0 га у кварталі 3 виділі 8 Комарівського лісництва ДП "Макарівський лісгосп" з метою збереження діфазіаструма сплюснутого. Ініціатива Київського ОУЛМГ підтримана ДП "Макарівський лісгосп" та екологічними громадськими організаціями. На цей час матеріали щодо створення заповідного урочища знаходяться на розгляді в Департаменті екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації», - повідомляє пресслужба лісомисливського облуправління. 

А що з водяним горіхом?

Окрема дискусія виникла щодо водяного горіха (чиліма). Чимало екологістів вважають, що його усе ж треба залишити у Червоній книзі.

«Водяний горіх плаваючий (Trapa natans) – вид який має лишитися під охороною з двох простих причин. Перша — це вид, з приводу якого показано, що він є дуже рідкісним у незмінених людиною середовищах, а більш звичайним став в антропогенних штучно-змінених умовах. Як пропонується охороняти ці вихідні природні популяції, якщо вид буде винесено з ЧКУ? Друга: водяний горіх має дуже високе екологічне значення навіть в антропогенно-змінених умовах — на водосховищах. Сформовані ним зарості є прихистком рідкісних видів птахів (тут вони ховаються від браконьєрства), місцем їх гніздівлі (зокрема крячків), а також дає велику харчову базу водним та мігруючим видам птахів», - вважає Іван Парнікоза.

Водночас гідробіологи, іхтіологи вважають за необхідне цей вид виключити з Червоної книги, оскільки його надмірне розмноження становить загрозу певним видам риб, у тому числі також червонокнижним. Зокрема, такої думки дотримується директор Інституту гідробіології член-кореспондент НАНУ Сергій Афанасьєв.

За інформацією GreenPost ця рослина може не потрапити у наступне видання Червоної книги: екоактивісти готові піти на такий компроміс, але лише за умови, що сальвінія та зморщок степовий залишаться у ЧКУ.

Як ми вже писали, ще навесні 2020 ботанічна секція Комісії з Червоної книги запропонувала винести з нового видання Червоної книги України 27 видів флори. Після тривалих дискусій, нарад, пікетів спірними залишилися лише кілька видів, доля яких наразі й вирішується.