Вбивство військовополонених в Оленівці потребує ретельного міжнародного розслідування за участі ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста, які виступали гарантами життя та здоров’я цієї категорії військовополонених.
Заяви російської сторони про буцімто український обстріл бараку системами M142 HIMARS і демонстрація уламків ракети, нібито знайдених на місці вбивства, є свідомою брехнею та фабрикуванням доказів, пояснює Центр стратегічних комунікацій.
Адже:
✔ Непричетність HIMARS легко довести, оскільки кожен постріл і ціль влучання надійно документуються. Точність ураження цілей HIMARS засвідчена успіхами ЗСУ у знищенні тилових військових об’єктів росіян.
✔ Інформація про перебування військовополонених з «Азовсталі» в Оленівці була публічною, тому ЗСУ не мали мотиву здійснювати атаку на цей населений пункт.
✔ Попередні висновки, зроблені за оприлюдненими фото й перехопленими СБУ розмовами окупантів, дають підстави розглядати версію про підрив усередині бараку.
Є достатні підстави стверджувати, що вбивство військовополонених в Оленівці було умисним і завчасно запланованим російською стороною, що мало наступні цілі:
- дискредитацію політичного керівництва України фальшивими звинуваченнями у «злочинному наказі» та хибності політичного рішення про здачу в полон гарнізону «Азовсталі»;
- дискредитацію ЗСУ фальшивими звинуваченнями у виконанні «злочинних наказів» або ж у професійній некомпетентності у визначенні й точності ураження цілей;
- дискредитацію західних постачань зброї для України;
- приховану страту військовослужбовців полку «Азов»;
- знищення свідків та жертв катувань українських військовополонених;
- деморалізацію українського суспільства шокуючою новиною;
- підрив бойового духу ЗСУ і волі до спротиву. (Злочин вчинено одночасно з поширенням відео про садистську розправу над українським полоненим).
Також ми розповідали, що артобстріл ворогом колонії в Оленівці зумовив початок третьої фази війни — Арестович.