Як війна руйнує стосунки та веде до розлучення
Зруйнувати стосунки може й різна реакція на стрес.
Міцні подружні стосунки зазвичай ґрунтуються на багатьох важливих речах, серед яких — кохання, взаєморозуміння, підтримка та довіра один до одного.
Під час війни, коли більшість населення країни вже тривалий час занурене у ненормальні події, які дуже виснажують, інколи важко будувати нормальну комунікацію з іншими людьми, проявляти терпимість і розуміння. Це позначається на людських стосунках, в тому числі й подружніх, а інколи навіть призводить до їхнього руйнування.
Що ж може бути причиною?
Не вистачає ресурсу на почуття. Любов — це дієслово! А в стресових умовах стає важко проявляти це почуття, робити маленькі та великі добрі вчинки для своєї другої половини. Через «оголені нерви», коли всередині все «бринить, немов струна», а ситуація невизначеності або безпосередньої небезпеки все триває і триває. Бо життя змінилося, і тепер багато сил та часу йде на організацію елементарних побутових речей, а на стосунки ресурсу просто не вистачає. Бо є важливіші речі, а решта почекає до перемоги.
Розставляються ціннісні пріоритети. Під час війни стає зрозумілим, що є головним, а що другорядним у житті. Починають цінуватися речі, про які ми навіть не замислювалися в мирний час. І може статися так, що це різні речі для подружніх партнерів і точок дотику немає. Переживання війни робить усіх максимально чесними, такими, як ми є насправді й, інколи, це не та правда, яку ми готові знати про свого партнера. Тому, можливим є розлучення і побудова стосунків з тим, хто має схожі переконання та цінності.
Різне переживання стресу. Зруйнувати стосунки може й різна реакція на стрес. У когось ледь підвищився рівень тривоги, а в іншої людини вже паніка. Хтось думає, як швидше опинитися в безпечному місці, а хтось готується до захисту. Різна реакція інколи заважає подружжю об’єднатися, згуртуватися, підтримати один одного, щоб разом пережити ці складні часи. Кожен залишається наодинці сам із собою і це закономірно веде до поступового розриву стосунків, - вважає Ірина Тичина, психологиня, кандидатка психологічних наук.
