Як змінюється ефективність українського ППО і від чого це залежить: що розповідають цифри
Росія не змогла «заморозити» Україну ракетними ударами. А чи допомогли ЗСУ західні системи ППО?
З жовтня 2022 року російське військове командування регулярно намагалося здобути перемогу у війні, «заморозивши» Україну, — масовані ракетні удари обрушувалися на електростанції й іншу енергетичну інфраструктуру, щоб позбавити українців світла та тепла. Зараз майже середина березня, й очевидно, що план не вдався: відключення електрики не виявилися критичними, і населення воюючої країни зуміло пережити зиму без катастроф. Чи зіграли у знищенні ворожих ракет роль системи ППО, що поставляються із Заходу? Українські дослідники підрахували, розповідає «Дзеркало».
Як можна оцінити ефективність засобів ППО?
Зрозуміло, конкретну кількість ракет або безпілотників, збитих тією чи тією системою ППО, підрахувати неможливо: такі відомості зазвичай не розголошуються. Однак автори розвідувально-аналітичного каналу «Військовий Вiщун» застосували інший підхід: базуючись на даних про кількість запущених і збитих під час кожного нальоту ракет, вони вирахували відсоток ворожих цілей, перехоплених ППО за кожної атаки.
А маючи інформацію від ЗСУ про ефективність роботи західних ЗРК, можна приблизно оцінити, чи вони відіграли роль у відбитті тієї чи тієї атаки. Ідеться про перехоплення саме крилатих ракет — балістичні ракети та боєприпаси російських С-300 засобами ППО, що є в Україні, не перехоплюються, а пуски своїх зенітних ракет по іранських дронах «Шахед» можна не враховувати (витрачати боєприпас ціною сотні тисяч доларів) на дешевий дрон безглуздо).
Коротко згадаємо хронологію ударів та співвіднесемо її з хронологією доставки в Україну комплексів протиповітряної оборони.
Перший масовий удар ракетами по українській критичній інфраструктурі стався 10 жовтня 2022 року, причому ППО тоді вдалося збити трохи більше 50% ракет — 43 з 84. Наступного дня, 11 жовтня, удар повторився, і результативність зросла до 71% (збито 20 із 28) випущених ракет).
14 жовтня з'явилися відомості про початок роботи німецького ЗРК IRIS-T — речник Повітряних сил України Юрій Ігнат сказав про те, що система показує себе добре, працюючи на півдні країни.
У жовтні було ще два нальоти — 22-го (18 ракет із 33 збито, 55 %) та 31-го числа. У відбитті останнього удару брав участь і IRIS-T — Ігнат заявив, що машина відпрацювала на 100 %. Загальний результат нальоту 31 жовтня для ЗСУ виявився набагато кращим, ніж раніше, — збито 44 із 55 ракет (80 %).
У листопаді масованих ударів було лише два. Першого росіяни завдали 15 листопада — було випущено 96 ракет, українці збили 75 (78 %). Зважаючи на все, у відображенні нальоту вперше брав участь щойно поставлений норвезько-американський комплекс NASAMS. Другий удар був 23 листопада (51 із 70 випущених ракет вдалося збити, це 73 %), разом із радянськими системами ППО наліт відбивали IRIS-T і NASAMS, які, за твердженнями української сторони, продемонстрували «феноменальний» результат.
У грудні 2022 року великих атак теж було дві: 5 грудня (збито 60 із 70 ракет, 86 %) та 29-го (знищено 58 із 70 ракет, 83 %). При цьому відомо, що до кінця року Франція передала Україні старі ЗРК Crotale, проте відомостей про їхню ефективність і про те, чи використовуються вони в бою, не надходило. Проте одну з ракет 5 грудня збив артилерійський комплекс «Гепард» із Німеччини — такі зазвичай використовуються для захисту від безпілотників на кшталт «Шахед-136».
Ракетні обстріли 2023 року були загалом менш масштабні, ніж 2022-го. 14 січня росіяни випустили по Україні 38 крилатих ракет, з яких перехопити вдалося 25 (66 %). 26 січня було випущено вже 55 ракет, з них два гіперзвукові «Кинджали». Збити вдалося 47 (85 %).
У лютому було два обстріли: 10-го числа (61 з 71 крилатої ракети збито, 86 %) та 16-го. В останньому випадку було випущено 20 крилатих ракет на кшталт «Калібру» або Х-101 і 12 ракет Х-22 (ця ракета має дуже низьку точність, але величезну швидкість і не може бути перехоплена жодною з уже поставлених Україні систем). З 20 ракет, доступних для перехоплення, збито 14, тобто 70 %.
Зрештою, останній на цей момент масовий удар стався кілька днів тому, 9 березня. Усього було здійснено 81 пуск, з них 48 крилатих ракет (збито 34, це 71 %), решта — «Шахеди», ракети С-300 та гіперзвукові «Кинджали» (останніх пустили одразу шість штук, що стало рекордом з початку війни).
Яка результативність української ППО?
Ось як змінювався відсоток збитих російських крилатих ракет від удару до удару:
10 жовтня — 50 %
11 жовтня — 71 %
22 жовтня — 55 %
31 жовтня — 80 %
15 листопада — 78 %
23 листопада — 73 %
5 грудня — 86 %
29 грудня — 83 %
14 січня — 66 %
26 січня — 85 %
10 лютого — 86 %
16 лютого — 70 %
9 березня — 70 %.
Як бачимо, найбільший відсоток цілей, які ППО України не вдалося збити, був у жовтні, коли двічі майже половині російських ракет вдавалося уникнути перехоплення. Перші відомості про участь західної техніки у відбитті нальоту з'явилися після атаки 31 жовтня (яку відбивав IRIS-T), після 23 листопада можна говорити і про використання NASAMS. З інших західних ЗРК відомо лише про постачання французького Crotale, ефективність якого незрозуміла.
Що стосується зміни ефективності роботи ППО після появи західних систем, то, як бачимо, вона зросла з 50-70 до 70-80 відсотків (з семи нальотів, починаючи з 29 грудня, у п'яти збито понад 80 % цілей). При цьому варто враховувати, що це зростання відбувалося, незважаючи на неминуче зниження кількості установок і ракет у ЗСУ — запаси радянських боєприпасів для «Буків» та С-300 потроху виснажуються, а самі комплекси можуть гинути від ударів супротивника чи просто ламатися.
Проте баланс збитих і вцілілих ракет із листопада змінився на користь ЗСУ — хоча кількість поставлених систем невелика. Додаткові поставки західних комплексів ППО можуть допомогти збільшити ступінь перехоплення крилатих ракет якщо не до 100 %, то до 90 і більше.
Також зазначимо, що важлива не лише кількісна, а й якісна зміна поставок. Росія випускає по українській інфраструктурі дедалі більшу кількість старих ракет Х-22, балістичних гіперзвукових «Кинджалів» і ракет С-300 (які також можуть вражати наземні цілі). Всі такі боєприпаси мають дуже різну ефективність, але їх ріднить одне: для засобів ППО, які є в Україні, вони надто швидкі.
Для того, щоб змінити цю ситуацію, потрібні поставки двох інших комплексів: американського Patriot і європейського SAMP/T, ракети яких здатні наздогнати і такі цілі.
Коли ці системи стануть на бойове чергування, Росія втратить свій козир в ударах по цивільних об'єктах (хоча військова ефективність таких ударів у принципі дуже низька).
Також ми розповідали, що українці знайшли оригінальний спосіб вирішення питання боєкомплекту для ППО — експерт.
