Як Сербія готується до вуглецевого податку та які ризики бачить у CBAM

Сербія активно готується до запровадження національної системи ціноутворення на викиди вуглецю, адаптуючись до вимог Європейського Союзу та його механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Про це повідомила Йована Йоксимович, помічник міністра гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії.

Цей крок є ключовим на шляху євроінтеграції країни. CBAM — це, по суті, податок на товари, що імпортуються в ЄС, який залежить від обсягу викидів CO2 під час їх виробництва. Щоб уникнути цього податку, країни-партнери мають запровадити власне ціноутворення на вуглець, еквівалентне європейському.

За словами Йоксимович, сербська влада вже провела оцінку впливу регулювання ЄС на електроенергетику та готує комплексний аналіз для всієї продукції, що підпадає під дію CBAM.

«Сербія є єдиною договірною стороною Енергетичного співтовариства, яка готова впровадити систему моніторингу, звітності та верифікації (MRV), що є передумовою для ціноутворення на вуглець», — зазначила вона.

Занепокоєння та ризики

Попри готовність до реформ, у Сербії існують серйозні занепокоєння щодо економічних наслідків CBAM. Зокрема, влада вказує на такі проблеми:

• Непропорційний вплив: Існує побоювання, що механізм може надто сильно вдарити по економіці країн Західних Балкан. Національний альянс місцевого економічного розвитку (NALED) попередив, що CBAM загрожує робочим місцям в енергоємних галузях промисловості.
• Розбіжність у розрахунках: Белград стурбований розбіжністю між двома коефіцієнтами викидів CO2, встановленими Єврокомісією: одним для електроенергії як товару, й іншим — для електроенергії, використаної у виробництві інших товарів.
• Ризик для інтеграції ринків: Є побоювання, що CBAM може загальмувати поточні зусилля з інтеграції ринку електроенергії.

Сербія очікує, що Єврокомісія дозволить їй використовувати національний коефіцієнт викидів в електроенергетиці. «Це означає, що вартість збору зменшується зі збільшенням частки відновлюваної енергії», — пояснила Йоксимович, наголошуючи, що такий підхід стимулюватиме «зелений» перехід.

Тим часом, на тлі подібних занепокоєнь у всьомій Європі, Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E) вже запропонувала Єврокомісії продовжити перехідний період CBAM для електроенергії на один рік — до 1 січня 2027 року.

Більше новин читайте на GreenPost.