Україна
вперше взяла участь у міжнародному дослідженні PISA, яке щороку проводиться серед 15-річних школярів у десятках країн, щоб
оцінити рівень їхньої грамотності та можливості застосовувати знання на
практиці.
Згідно
з результатами дослідження, опублікованого днями, базового рівня –
мінімального, якого наприкінці першого етапу середньої освіти мають досягти
учні, – в Україні не досягли:
Для
порівняння, у країнах ОЕСР базового рівня сформованості читацької грамотності
не досягли 22% підлітків, математичної – 23,9%, природничої – 21%.
У
загальному рейтингу всіх 78 країн, які взяли участь у PISA 2018, позиції
визначають з урахуванням похибок і множинних порівнянь між країнами на схожих
рівнях успішності. Тому загальний рейтинг подають у діапазоні позицій. Україна
займає такі діапазони в рейтингах якостей:
Міністерка освіти Ганна Новосад висловила занепокоєння такими показниками і вирішила 2020 рік оголосити роком математики.
"Результати PISA-2018, зокрема, заперечують міф про ефективність радянської математичної системи освіти. Дослідження показує: 36% наших 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знань із математики. Вони мають проблеми із завданнями, де потрібно використовувати прості стратегії розв'язування, процентні співвідношення, оперувати дробами й десятковими числами",
– зазначила Новосад.
Міністерка
повідомила, що 2020–2021 навчальний рік стане роком математики в Україні. За її
словами, на це є принципова згода президента України. Така ініціатива матиме на
меті розвиток математичної грамотності у школярів.
"Ми пожинаємо плоди безсистемного підходу до освіти. Радянська система себе вижила, потрібні новаторські впровадження", – зазначає для видання GreenPost експерт напрямку «Освіта» аналітичного центру «Українського інституту майбутнього» Микола Скиба.
Експерт переконаний, що винних шукати не слід, адже це робота батьків,
вчителів, директора школи та керівництва освіти.
«Необхідно переглянути методологію. Садочки – це не місце дресирування дітей до новорічних свят чи випускного. Це місце де має бути комплексний психофізіологічний розвиток дитини, формування особистості. Необхідно готувати вихователів до таких підходів,так само як готували вчителів до впровадження Нової української школи», – зазначив він.
Міністерка освіти зазначає, що відкриття чи закриття шкіл – це завжди рішення місцевої влади, а не рішення міністерства. І доводить аналітикою: діти, які навчаються у більших школах, у повнокомплектних класах, з вчителями за всіма предметами, з можливостями для соціалізації, мають кращі досягнення.
«Якщо зараз порівняти результати ЗНО дітей з опорних та неопорних шкіл у сільській місцевості, то діти з опорних закладів на близько 20% мають кращі результати, ніж учні з маленьких закладів», – каже Ганна Новосад.
Читайте також: У Китаї зростає популярність ДНК-тестів дітей на визначення їх здібностей
Микола Скиба наголошує, що не можна усі сільські школи міряти одними
критеріями.
«Необхідно до цього питання підходити гнучко. Звичайно, що в опорних школах краще сформований навчальний процес, але є такі села, з яких до опорної школи дуже далеко доїжджати. Потрібно розробляти альтернативні моделі покращення освіти у селах. Можливо це дофінансовувати малі школи, або запроваджувани онлайн навчання, чи ще розробити інші варіанти. Але практику виставляння оцінок за нарублені дрова, як часто буває в селах, потрібно зупинити», – наголосив він.
З вищими учбовими закладами Микола Скиба має солідарну позицію з міністерством – вони потребують оновлення.
«Є таке поняття – Університети світового класу (World-Class University), В Україні, на жаль, таких немає. Ми займаємо в світовому рейтингу 700 місце. При підготовці фахівців наші ВУЗи орієнтуються на внутрішній ринок праці, а уже давно потрібно дивитись на світовий», – константує експерт.
Микола Скиба переконаний, щоб запрацювали всі ідеї та система освіти в Україні набула високого рівня, в першу чергу необхідні зміни в кадровій політиці в самому Міністерстві освіти. Щоб була одна узгоджена позиція реформ і напрямків її втілення.
Читайте також: Ґаджети викликають проблеми з розвитком мови у дітей