Як гуцульські вівчарі врятували бриндзю і здобули перше в Україні географічне зазначення

Ще у 2018 році вівчарство на Рахівщині занепадало. Ринок заполонила дешева фальсифікована «бринза» з коров’ячого й козячого молока, чесне виробництво ставало збитковим, отари скорочувалися, а молодь залишала полонини. Настояща гуцульська бриндзя робиться виключно з молока овець, які випасаються на високогір’ї, — а ця важка праця не покривалася цінами, що їх диктували перекупники.

Ситуацію змінило заснування профільніої Асоціації. Вивчивши європейський досвід, карпатські ґазди переконалися: вижити й зберегти промисел можна лише об’єднавшись.

Три цілі, з яких усе почалося

Перед об'єднанням постали три ключові завдання:

Створення доданої вартості: навчити виробників самостійно пакувати, позиціонувати та продавати свій унікальний продукт без посередників.

Відродження технології: відновити дозрівання сиру в дерев’яних бербеницях — старовинний метод, що використовувався понад 500 років і опинився під загрозою зникнення через брак майстрів-бондарів.

Офіційний захист: підготувати документи для отримання статусу географічного зазначення (ГЗ).

Зростання та модернізація

За 5 років ядро об’єднання зросло з 14 до 44 учасників із Закарпатської та Івано-Франківської областей. Фермерам вдалося оновити матеріально-технічну базу — залучити обладнання для заготовлення кормів, фасування та охолодження, а також відкрити спільно облаштований «Музей Бриндзі».

Паралельно була створена чітка система якості й контролю: уніфіковано маркування, запроваджено гігієнічні настанови та суворий ветеринарний догляд.

Головні здобутки гуцульських вівчарів

• Єдність громади: згуртування консервативних гірських виробників у дієву спільноту.
• Перша Специфікація (2018): офіційне закріплення та затвердження стандартів виготовлення справжньої овечої бриндзі.
• Сбереження технологій: завдяки поєднанню традиційного дозрівання в бербеницях із сучасним холодильним обладнанням термін придатності сиру без термообробки вдалося збільшити з 120 до понад 360 діб.
• Перше ГЗ в Україні (листопад 2019): «Гуцульська овеча бриндзя» офіційно стала першим реєстрованим продуктом із захищеним зазначенням походження в країні.
• Визнання спадщини (липень 2022): традицію високогірного випасання овець та виготовлення сиру разом із самою бриндзею внесено до Національного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини України.

«Ми доводимо: українське вівчарство має величезні перспективи, якщо працювати з повагою до традицій і вимог сучасності», — підсумовують у спільноті виробників.

Автор: Марина Кулик

Більше новин читайте на GreenPost.