Багато видів риб у своєму життєвому циклі переміщуються по акваторіях, здійснюючи щоденні або сезонні міграції для харчування, нересту або перезимівлі. Деякі види риб подорожують на величезні відстані, сягаючи сотень і тисяч кілометрів. Ці види особливо вразливі до втручань людини та високо цінуються за їх харчові якості. Розглянемо мігруючі види, які зустрічались у річці Десна.
Осетрові риби, відомі як прохідні, є найвідомішими мігрантами. Вони живуть у морі та на гирлах великих річок, а на нерест зазвичай піднімаються вгору по течії річок. В Дніпрі нерестові зони осетрових знаходились між Дніпром та Запоріжжям. У Десні зараз можна зустріти лише стерлядь, яка живе постійно в річці і не робить далеких міграцій, на відміну від інших видів осетрових, як осетер руський та білуга.
Білуга, одна з найбільших риб, раніше була вкрай рідкісною у верхів'ях Дніпра. Один примірник був спійманий у 1776 році біля села Вишеньки. Це також підтверджується згадками про білугу з Білорусі у кінці XIX століття. Руський осетер був відносно звичайним у низов'ях Десни на початку XIX століття, але останні згадки про вилов цієї риби датуються 1920-ми роками.
Види коропових, такі як вирезуб і рибець, також мігрують, мешкаючи у річках або солонуватих водах Дніпровського лиману. Ці риби колись мали промислове значення, але зараз їх рідко зустрічають.
Нарешті, вугор річковий, рідкісний вид у Десні, здійснює довгу міграцію з Європи до Саргасового моря для нересту. Його біологія і міграційний шлях були загадкою протягом століть.
Таким чином, міграційні види риб часто страждають від антропогенного впливу, зокрема будівництва гребель та забруднення водойм, що перешкоджає їхньому природному розмноженню та виживанню. Щільні міграційні зграї риб стають легкою мішенню для промислового вилову, що ще більше знижує їхні популяції. Тому збереження цих видів вимагає негайних заходів для відновлення їхніх природних місць проживання і шляхів міграції, а також строгого контролю за забрудненням водойм.
Це критично важливо для збереження біологічного різноманіття і екологічної стійкості річкових систем, таких як Десна. Подальші дії зі збереження мають забезпечити, що наступні покоління також матимуть можливість спостерігати за різноманітними видами риб у цих водоймах, як описував це Опанас Шафонській у XIX столітті. Важливо відновити ті природні умови, які дозволяли рибам розмножуватися та мігрувати вільно, забезпечуючи здорову популяцію та стабільні екосистеми.
Більше новин читайте на GreenPost.