Визначення переможців конкурсу PhD-дослідницьких проєктів та запуск моделі проєктної аспірантури

Міністерство освіти і науки України визначило результати конкурсного добору дослідницьких проєктів у межах експериментальної моделі підготовки здобувачів ступеня доктора філософії — проєктної аспірантури. Суть цього нового підходу полягає в докорінній зміні логіки підготовки молодих науковців: аспірант працює не ізольовано над теоретичною дисертацією, а стає частиною сильної наукової команди, виконуючи конкретне прикладне дослідження із чітко визначеною метою, бюджетом, покроковим планом та очікуваними практичними результатами. Конкурсний добір здійснювався через Національну електронну науково-информаційну систему URIS. Загалом на розгляд експертів було подано 137 заявок від закладів вищої освіти та наукових установ, які пройшли державну атестацію за природничо-математичним напрямом. За результатами жорсткої наукової та науково-технічної експертизи підтримку отримали 79 проєктів, що становить 58% від загальної кількості. Показник конкуренції склав близько 1,7 заяви на одне призове місце.

Тематичний фокус відібраних досліджень чітко орієнтований на розв'язання актуальних завдань, пов'язаних із безпекою, економічною стабільністю та післявоєнним відновленням держави. За словами заступника міністра освіти і науки України Дениса Курбатова, проєктна аспірантура покликана забезпечити молодих дослідників належною оплатою праці, доступом до сучасного обладнання й наставництва безпосередньо в Україні.

Ключові тематичні блоки підтриманих наукових проєктів

Усі схвалені конкурсною комісією роботи розподілені за кількома критично важливими та наукоємними напрямами, які відповідають сучасним світовим трендам:

• Нові матеріали та хімічні технології: сюди увійшли розробки у сферах зеленої та фармацевтичної хімії, створення спеціальних речовин, напівпровідників, наноматеріалів і новітніх матеріалів для енергоефективних систем.
• Машинне навчання, Data Science і математичні методи: блок охоплює проєкти, спрямовані на посилення кібербезпеки, автоматизоване тестування телекомунікаційних мереж, автономну навігацію, розвідку, аналітику медичних даних та моделювання складних систем.
• Біотехнології, біоматеріали та регенеративна медицина: дослідження присвячені створенню біоматеріалів для регенерації пошкоджених тканин, розвитку генетичної інженерії та розробці антибіотиків нового покоління.
• Екологічна безпека й відновлення: проєкти цього спрямування фокусуються на природоорієнтованих рішеннях, ремедіації та відновленні родючості ґрунтів, технологіях очищення води та управлінні деградованими територіями.

Академічне лідерство та демографічний портрет учасників

Аналіз результатів добору продемонстрував високий рівень інтеграції між університетським та академічним секторами науки. Серед установ-лідерів за кількістю переможних проєктів представлені як провідні інститути Національної академії наук України (зокрема, Інститут фізики, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця, Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського, НТК «Інститут монокристалів»), так і провідні заклади вищої освіти. Серед останніх найвищі результати показали Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ЛНУ імені Івана Франка, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», Національний університет «Київський авіаційний інститут», «Львівська політехніка», а також Сумський та Ужгородський державні університети.

Експеримент продемонстрував значну зацікавленість з боку молоді, яка прагне увійти у професійну науку безпосередньо після закінчення магістратури. Середній вік потенційних здобувачів, які долучаться до виконання PhD-проєктів, становить 24 роки, а більшість учасників перебуває у віковому діапазоні від 22 до 25 років. За гендерним розподілом серед майбутніх виконавців досліджень зафіксовано 27 жінок та 52 чоловіки.

Усі підтримані проєкти забезпечуються цільовим державним фінансуванням. За умовами конкурсу, максимальний обсяг бюджету на один PhD-проєкт на 2026 рік становить до 450 тис. грн на шість місяців. Виділені кошти будуть спрямовані на оплату праці здобувача та його наукового керівника, закупівлю необхідних матеріалів, хімічних реактивів, а також модернізацію чи оренду дослідницького обладнання. Наступним кроком для університетів та установ НАН України стане укладання відповідних угод та запуск практичного етапу реалізації затверджених наукових планів.

Більше новин читайте на GreenPost.