Всесвітній фонд природи закликав захистити українські річки
Всесвітній фонд природи WWF Україна звернувся до народних
депутатів з проханням підтримати проєкт закону, яким вводиться в українське
законодавство поняття “особливо цінної ділянки річки” аби захистити українські
річки та зберегти природнє і культурне різноманіття, пов’язане з такими
ділянками. Про це повідомляє прес-служба організації.
Всесвітній фонд природи визначає «особливо цінні ділянки річок»
як частини річок, що мають вільну течію, перебувають у відмінному чи доброму
екологічному стані та є місцем проживання видів тварин, які потребують охорони
і збереження, відповідно до національного законодавства.
Експерти WWF впевнені у необхідності визначення та захисту таких
ділянок на річках, тому що з року в рік в Україні збільшується кількість річок
зі зміненим природним станом через будівництво гідростанцій, дамб, гребель,
промислового водозабору. Разом зі зміною стану річок змінюється і рельєф
прилеглих до неї територій. Комплекс цих змін призводить до значних екологічних
збитків та погіршення умов життя населення - зменшення кількості доступної
питної води, зменшення кількості риби, зниження туристичного потенціалу
регіону, а також загрози паводків.
“Щоб не допустити подальшого погіршення стану річок та відновити їхні ресурси, необхідно застосувати цілий комплекс науково обґрунтованих, природоохоронних заходів, включно з виділенням окремої природоохоронної категорії - “особливо цінна ділянка річки”. Її узаконення дозволить зберегти для нащадків найбільш цінні річкові екосистеми”,
- пояснює координатор з екополітики WWF України Світлана Матус.
Схожий термін - «no go areas» або «недоторканні ділянки» - у світовій
практиці стосується ландшафтів, басейнів річок, морських акваторій тощо, з
високим біологічним і культурним потенціалом, де забороняється будь-яке
втручання з боку людини.
В ЄС підтримання річок у доброму екологічному стані є однією з вимог Водної рамкової
директиви. А в Україні основним законодавчим актом, що регламентує
використання, охорону та відновлення
водних ресурсів є Водний Кодекс, що набрав чинності 1995 року. Але і він
не передбачає усіх можливих чинників, що загрожують українським річкам.
“Наразі в Україні, наприклад, взагалі відсутня стратегія розвитку малої гідроенергетики та досить часто проводиться неефективна оцінка впливу на довкілля таких річок. Це призводить до знищення цілих екосистем. Особлива небезпека загрожує гірським річкам, де все ще збереглись недоторканні ділянки. Вони мають важливу природоохоронну, наукову, етичну та господарську цінність. Малочисельні, недоторканні ділянки річок є місцями проживання тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України”, - підкреслює Світлана Матус.
Всесвітній фонд природи презентував народним депутатам, членам комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування “Методику визначення особливо цінних ділянок річки з метою їхнього збереження та охорони”. Цей документ було розроблено за участі експертів WWF, представників Національної академії наук, профільних Інститутів та юристів, що спеціалізуються на природоохоронних питаннях. Крім того, депутатам було запропоновано розробити відповідний законопроєкт, що має забезпечити повноцінний захист найбільш цінних ділянок річок.
