Всесвітній день зернобобових: чому нут, сочевиця та квасоля стали їжею майбутнього

10 лютого планета відзначає Всесвітній день зернобобових — свято, встановлене Генеральною Асамблеєю ООН для привернення уваги до ролі квасолі, сочевиці, нуту та гороху в забезпеченні продовольчої безпеки. Ці культури не просто є доступним джерелом рослинного білка, вітамінів та мікроелементів, а й відіграють ключову роль у боротьбі з голодом та змінами клімату. У 2026 році, на тлі зростаючого попиту на альтернативні джерела протеїну, зернобобові стали фундаментом для інновацій у харчовій промисловості, дозволяючи створювати продукти з низьким вуглецевим слідом та високою поживною цінністю.

З екологічної точки зору зернобобові є унікальними «природними добривами». Завдяки здатності до азотфіксації вони збагачують ґрунт азотом, що дозволяє фермерам суттєво скорочувати використання синтетичних добрив. Це сприяє підвищенню родючості земель та зменшенню викидів парникових газів у атмосферу. Для споживачів же бобові є ідеальним інструментом підтримки здоров’я кишківника: вони багаті на клітковину, яка, на відміну від багатьох розпіарених суперфудів, має науково підтверджений позитивний вплив на мікробіом, сприяючи росту корисних бактерій та тривалому насиченню.

Для України зернобобові культури у 2026 році стали стратегічним напрямком аграрного експорту. Згідно з актуальними даними моніторингу сільського господарства, галузь демонструє високу адаптивність: баланс очікувань підприємств щодо цін на продукцію та послуги залишається стабільно високим, що стимулює розширення площ під нішеві бобові культури. Попри логістичні виклики, український нут та сочевиця мають високий попит на ринках ЄС та Азії. Це дозволяє аграріям диверсифікувати ризики та інвестувати у нові технології переробки, перетворюючи Україну з постачальника сировини на виробника готових протеїнових компонентів.

Більше новин читайте на GreenPost.