Всесвітній день щастя: як виникає це почуття і чи можна навчитися бути щасливим

20 березня людство відзначає Всесвітній день щастя. Дата обрана не випадково: період весняного рівнодення, коли день дорівнює ночі, символізує баланс — як одну з основ щастя. Свято офіційно встановлене у 2012 році Генеральною асамблеєю ООН з ініціативи Бутану, аби змістити фокус із виключно економічного зростання на ментальне благополуччя людей, і зробити задоволеність життям одним із пріоритетів глобальної політики. Уже понад пів століття сам Бутан орієнтується не на ВВП, а на концепцію валового національного щастя (Gross National Happiness), де важливими є психологічне благополуччя, екологія та культура.

У різних країнах цього дня говорять про психічне здоров’я, проводять освітні заходи, запускають соціальні ініціативи та підтримують благодійність.

Водночас у сучасному світі, сповненому війн, тривогами, інформаційним перевантаженням, саме відчуття щастя часто здається недоречним і недосяжним. Це змушує замислитися: чи правильно ми розуміємо, що таке щастя і від чого воно залежить?

Кожен визначає щастя по-своєму. Більше того, впродовж життя людина може відчувати цей стан по різному,  — і за змістом, і за емоційною інтенсивністю.

Тлумачний словник трактує щастя як стан цілковитого задоволення життям і глибокої радості. Водночас в українській традиції щастя також означало долю, успіх — «щастя-долю». А народна мудрість закарбувала такі приказки: "Щастя в повітрі не в'ється, воно в боротьбі дістається", "Щастя ліпше за багатство", Щастя без розуму, як дірява торба: де знайдеш, там і загубиш", "Не в грошах щастя", "Хто чужому щастю заздрить, той свого не бачить", "Кожен коваль свого щастя" тощо.  Дочитавши цю статтю, ви здивуєтеся, як вміло наші пращури охарактеризували всю сутність щастя одним реченням.

Щастя з погляду науки

З точки зору нейробіології, щастя — це не абстрактне відчуття, а конкретний стан мозку і тіла, що формується через роботу нейронних мереж і хімічних сигналів. Його часто описують як поєднання трьох компонентів:

• Задоволення — короткочасні приємні відчуття (їжа, музика, обійми), пов’язані з дофаміном та ендорфінами.
• Залученість — стан “потоку”, коли людина повністю занурена в діяльність.
• Сенс — відчуття, що життя має напрям і цінність.

   

  Також важливу роль відіграють чотири ключові “гормони щастя”: дофамін, серотонін, окситоцин і ендорфіни. Але щастя — це не просто їх кількість, а баланс і взаємодія.

Важливо розуміти: мозок не створений для постійного щастя. Його головна функція — виживання. Саме тому негативні події впливають на нас сильніше, а до хорошого ми швидко звикаємо.

Щастя у філософії

Філософи говорять про щастя не як про «хімію мозку», а як про спосіб жити. І тут немає єдиного визначення — є кілька великих підходів, які іноді навіть суперечать один одному.

Арістотель вважав, що щастя - це реалізація свого потенціалу через чесноти. Бути щасливим — означає: жити розумно, діяти морально, розвивати свої здібності. Епікур розглядав щастя як відсутність страждання і тривоги. Для цього важливі просте життя, дружба, внутрішній спокій. Стоїки переконували, що щастя — це внутрішня незалежність від обставин. Важливо -  приймати те, що не можеш змінити і контролювати лише свої реакції. Бентам писав, що щастя — це максимум задоволення і мінімум болю. Кант вважав: щастя — суб’єктивне і нестабільне, важливіше — моральний обов’язок, а не прагнення до радості. Віктор Франкл довів, щастя не можна «зловити», воно виникає як побічний ефект життя зі змістом: навіть у складних умовах людина може відчувати сенс — і це важливіше за комфорт.

Як щастя пояснюють психологи

Психологія підходить до щастя більш практично: як до стану, який можна вимірювати і частково розвивати.

І тут важливо розрізняти: емоційне щастя — що людина відчуває, та оцінку життя — як вона сприймає своє життя загалом.

Саме тому можлива ситуація, коли людині складно, але вона все одно вважає своє життя осмисленим і цінним. Психологи виділяють три компоненти щастя: позитивні емоції, низький рівень негативу та задоволеність життям. Говорять про два типи щастя - гедонічне (про задоволення) та евдемонічне — (про сенс і розвиток).

Згідно досліджень, серед факторів, які впливають на відчуття щастя:

- 50% — індивідуальні особливості (темперамент, генетика)

- 10% — обставини (гроші, статус, умови життя)

- 40% — поведінка і мислення

Щастя у цифрах

Лідерами серед країн з найвищим показником щасливих людей вже кілька років залишаються Фінляндія, Данія та Ісландія. Найнижчі показники — у країнах, що переживають війни і кризи.

В Україні, попри складні умови, близько 58% людей вважають себе щасливими. Це пояснюють сильними соціальними зв’язками, відчуттям спільної мети та переосмисленням цінностей.

Щастя - про вік, гроші і кризи

Найвищий рівень щастя зазвичай спостерігається у молодих людей, 18–25 років, у яких всі мрії, надії та плани попереду, і людей, старших 60 років, очікування яких і рівень відповідальності в цей час знижуються. Середній вік часто пов’язаний із найбільшим стресом і відповідальністю, що впливає на відчуття щастя.

Гроші дійсно впливають на щастя — але лише до певного рівня. Далі їх значення зменшується, особливо якщо бракує сенсу або близьких стосунків.

Кризи не лише знижують рівень щастя, а й змінюють його зміст: люди більше цінують безпеку, підтримку і прості речі.

Чи можна навчитися бути щасливим

Так, але важливо правильно розуміти, що саме означає “бути щасливим”.

Це не постійна радість, не відсутність проблем, не емоційне піднесення 24/7. Це радше внутрішня стабільність, здатність відновлюватися після труднощів, мати відчуття сенсу і зв’язку з життям. Наш мозок еволюційно налаштований помічати негатив, адже це механізм виживання. Але, якщо свідомо фокусуватися на тому, що добре, красиве — змінюється сприйняття життя. Це не ілюзія, а тренування уваги.

Психологи часто радять просту практику: щодня помічати 3 приємні або хороші речі (навіть дуже маленькі)

Один із найсильніших факторів щастя: не кількість людей, а відчуття підтримки і близькості.

Навіть у складних обставинах людям важливо мати відчуття контролю, вибору - хоча б у дрібницях та  рутинних справах.

Наша психіка дуже залежить від фізіології: сон, рух, харчування. Це звучить занадто просто, але це наша база емоційної стабільності.

На жаль, варто зазначити, що є ситуації, коли “навчитися бути щасливим” складно або майже неможливо без допомоги. Наприклад, з депресією, хронічним стресом, травматичним досвідом — це питання підтримки, коли потрібно звернутися до фахівця.

Щастя — це не лише емоція і не лише обставини. Це поєднання того, що ми відчуваємо, і того, як ми оцінюємо своє життя загалом.

Можна не відчувати радості щодня — і водночас жити життя, яке здається правильним і наповненим сенсом. І саме ця здатність — бачити цінність навіть у складних періодах — робить відчуття щастя більш стійким і реалістичним.

Бажаємо нашим читачам щастя у всіх найкращих його проявах! 

Більше новин читайте на GreenPost.