Всесвітній день охорони довкілля: екоцид — як вберегтися?

5 червня, у Всесвітній день охорони довкілля, варто звернутися до суспільства з ключовим закликом: екоцид - це не просто екологічна криза. Це злочин проти життя, який уже сьогодні впливає на здоров'я мільйонів людей, майбутнє дітей та екологічну стійкість світу. Забруднені водойми, знищені ліси, отруєні ґрунти - це не віддалена загроза, а те, що вже стало частиною нашої реальності. Всесвітній день охорони довкілля - це не свято, а нагадування: діяти треба сьогодні, щодня, кожному.

Що може зробити кожен:

• Впроваджувати екосвідомість і відповідальне споживання в повсякденне життя - вдома, на роботі, в навчанні.
• Долучатися до ековолонтерства: прибирання, відновлення природи, висадка дерев.
• Замінити одноразове на багаторазове, сортувати сміття, зменшити надмірне споживання підказки на сайті www.recyclingpoints.org
• Поширювати інформацію в соціальних мережах, підтримувати екологічні ініціативи

Екоцид залишає після себе мертві річки, отруєний ґрунт, спустошені ліси - краде майбутнє в кожного континенту. Там, де зникає природа, слабшають нації. Там, де мовчить людство, дихає попіл. Захист довкілля - це стратегія виживання цивілізації. І лише глобальна екологічна свідомість, сміливе лідерство та рішучі міждержавні дії здатні відновити планету та людську гідність. Участь кожного для відновлення та балансу екосистем важлива, - Юлія Мархель, лідерка найбільшого екоруху Let's do it Ukraine.

Час діяти разом:

Громади, компанії та уряди мають унікальний вплив. Вони можуть впроваджувати зелені офіси, модернізувати виробництво, інвестувати в екологічну освіту та сталу інфраструктуру. Пріоритет — визнання екоциду злочином на національному рівні та адвокація за його міжнародне закріплення як злочину проти людяності.

Водночас партнерство з ековолонтерами, громадськими організаціями та локальними ініціативами — це шанс на реальне відновлення планети. Корпоративна соціальна відповідальність сьогодні — це не репутаційна опція, а стратегія виживання цивілізації.

Факти, які не можна ігнорувати: екологічна ситуація в Україні станом на 2025 рік

Україна — найзамінованіша країна світу: станом на 2025 рік, понад 174 000 км² території України потенційно забруднено мінами та вибухонебезпечними предметами. Це становить близько 30% площі країни, що ускладнює доступ до природних ресурсів і створює загрозу для життя та здоров'я населення.

Масштабні лісові пожежі: за період з 2022 по 2025 роки внаслідок бойових дій знищено понад 3 мільйон гектарів лісів. Це еквівалентно площі Кіпру, що призводить до втрати біорізноманіття та збільшення викидів вуглецю в атмосферу.

Забруднення водних ресурсів: після підриву Каховської ГЕС у 2023 році, понад 14 мільярдів кубометрів води спричинили затоплення значних територій та перенесення забруднюючих речовин у північно-західну частину Чорного моря. Це створює ланцюг екологічних проблем, що вже впливають на екосистеми Мармурового, Егейського та Середземного морів.

Військові відходи: станом на 2025 рік, на території України накопичено понад 1,5 мільйона тонн військових відходів, включаючи залишки боєприпасів та техніки. Це створює додаткове навантаження на екосистеми та потребує термінових заходів з утилізації та переробки.

Загибель фауни: унаслідок екологічних катастроф, зокрема розливу 4 300 тонн мазуту в Чорне море, загинули понад 15 000 птахів і тисячі морських ссавців, включаючи дельфінів. Це свідчить про масштабну втрату біорізноманіття в регіоні.

Екологічні мігранти: за даними ООН, щороку понад 23 мільйони людей у світі змушені залишати свої домівки через екологічні катастрофи. Україна не є винятком, і внутрішнє переміщення населення через екологічні загрози стає все більш актуальним.

Промислове забруднення: Україна посідає четверте місце у світі за рівнем економічних збитків від забруднення повітря, основними джерелами якого є підприємства добувної та переробної промисловості. Це призводить до значних витрат на охорону здоров'я та зниження якості життя населення.

Станом на 2025 рік Азовське море перебуває в критичному екологічному стані через масштабні бойові дії та руйнацію фільтраційних систем промислових підприємств, що опинилися на тимчасово окупованих територіях. Внаслідок збройної агресії значна частина узбережжя, зокрема у районах Маріуполя та Бердянська, зазнала техногенних навантажень, а промислові стоки без очищення потрапляють у воду. У зв’язку з окупацією, українські фахівці не мають доступу до об’єктів моніторингу, тому неможливо повноцінно оцінити рівень забруднення, біорізноманіття та вплив на екосистему моря. Азовське море залишається однією з найвразливіших водних зон України з невизначеним рівнем ризиків для довкілля та здоров’я населення.

Російська агресія завдала значної шкоди флорі та фауні національних природних парків України, особливо тих, що опинилися під окупацією або в зоні бойових дій. Зокрема, знищено тисячі гектарів лісу в парках «Кремінські ліси», «Святі гори», «Білобережжя Святослава» та Чорнобильському біосферному заповіднику. Пожежі, спричинені вибухами боєприпасів, призвели до загибелі великої кількості видів флори та фауни, включаючи ті, що занесені до Червоної книги України. Загалом, війною уражено понад 20% природоохоронних територій України, включаючи 812 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 0,9 мільйона гектарів.

   Довкілля не має кордонів. Екоцид в одній країні — це біль усього світу. 

Ці дані підкреслюють необхідність термінових заходів з охорони навколишнього середовища, відновлення екосистем та впровадження сталих практик на всіх рівнях — від індивідуального до державного.

Екологічна криза в Україні — це не лише наслідок війни, це питання виживання. Стан довкілля напряму впливає на здоров’я кожного з нас, якість води й повітря, продовольчу безпеку, психоемоційний стан та майбутнє наших дітей. Екоцид, який триває щодня, вже спричинив масову загибель тварин, знищення унікальних екосистем, отруєння водойм та ґрунтів. В умовах зміни клімату та глобальної нестабільності наслідки цієї катастрофи відчуватимуться десятиліттями. І кожна втрата — це не просто статистика, а втрачені можливості для відновлення, економіки, життя. Саме тому наш обов’язок — не бути байдужими. Дбати про довкілля — це не тренд, це найвідповідальніша інвестиція у безпеку, добробут і сталий розвиток нації.

Більше новин читайте на GreenPost.