Війна в Україні має руйнівний вплив не лише на людські долі, а й на дику природу, зокрема на світ птахів. У 2026 році науковці-зоологи та орнітологи констатують глибокі зміни в поведінці та популяціях пернатих, які спричинені бойовими діями. Одним із найменш очевидних, але критичних факторів впливу стало масове використання безпілотних літальних апаратів, пише Українська правда. Дрони, які стали невід’ємною частиною сучасної війни, створюють для птахів специфічні загрози, що виходять далеко за межі прямого фізичного зіткнення.
Російська агресія проти України спричинила безпрецедентний екоцид, наслідки якого відчуватимуть покоління. Окрім прямого знищення людей та інфраструктури, війна ведеться проти самої природи. Птахи, як одна з наймобільніших, але водночас найвразливіших груп тварин, стикаються із загрозами, до яких еволюція їх не готувала. Зоолог та очільник Української природоохоронної групи Олексій Василюк розповів про те, як сучасні засоби ведення бою — від оптоволоконних дротів до антидронових сіток — змінюють карту життя пернатих в Україні.
Головним чинником знищення біорізноманіття залишаються вибухи. Окрім безпосереднього теплового та механічного впливу, вони спричиняють глибоке хімічне забруднення ґрунтів. Кожен боєприпас містить важкі метали, сірку та інші токсичні компоненти, які після детонації потрапляють у землю. Сірка, реагуючи з водою, утворює сірчану кислоту, що знищує дрібні ґрунтові організми — кормову базу для багатьох птахів.
Важкі метали накопичуються в екосистемі на десятиліття, просочуючись у ґрунтові води та річки. Якщо великі тварини або дорослі птахи можуть втекти із зони обстрілу, то мікроорганізми та рослинність гинуть на місці, що руйнує цілі ланцюги живлення. Відновлення таких територій до природного стану може тривати десятки років після припинення бойових дій.
Сучасна війна ввела нові технологічні загрози, які раніше не досліджувалися зоологами. Зокрема, йдеться про оптоволокно, яке використовується для керування дронами на великих відстанях. Це надзвичайно міцний матеріал, який не рветься під час польоту через кущі чи дерева. Для птахів, особливо дрібних хижаків та сов, це стає невидимою «павутиною», у якій вони заплутуються намертво.
Інша критична проблема — антидронові сітки. Найбільшого ризику зазнають хижі птахи, які полюють низько над землею. Сови, які мають чудовий зір у темряві, все одно не здатні помітити тонкі сітки або дріт, оскільки ці об'єкти не мають природних аналогів. Заплутавшись пір'ям у полімерних волокнах, птах втрачає здатність до польоту і приречений на загибель від голоду або стресу.
Крім того, розпад цих матеріалів у довкіллі призводить до утворення мікропластику та частинок, подібних до скловати. Ці мікрочастинки потрапляють у травну систему черв'яків, якими харчуються птахи, що веде до біоакумуляції токсинів у всьому ланцюгу — аж до людини, яка вживає рибу чи дичину.
Війна змушує птахів відмовлятися від маршрутів, що формувалися тисячоліттями. Азово-Чорноморське узбережжя, Кінбурнська коса та гирло Дніпра завжди були ключовими місцями зимівлі та відпочинку. Через постійний шум та вибухи птахи змушені летіти далі, часто в менш придатні для виживання райони.
Основні зміни в орнітофауні:
Як не парадоксально, війна створила і певні зони «відпочинку» для природи там, де раніше була активна діяльність людини. Через відсутність полювання та значне зменшення використання пестицидів на полях прифронтових зон спостерігається справжній вибух популяції гризунів та комах.
Це, своєю чергою, підтримує хижаків. Наприклад, рідкісна перегузня, яка харчується мишами, почала зустрічатися частіше. Також природа демонструє неймовірну здатність до регенерації: на місці колишнього Каховського водосховища за короткий час сформувався молодий ліс із деревами висотою понад 3 метри, створюючи абсолютно нову екосистему для птахів.
Олексій Василюк наголошує, що наразі орнітологи працюють переважно дистанційно, використовуючи супутникові знімки. Повна оцінка шкоди буде можливою лише після деокупації територій та їхнього розмінування. Головними кроками після війни мають стати:
Світ без птахів буде похмурим і позбавленим природного захисту від шкідників. Фіксація екоциду сьогодні — це не просто наукова робота, а збір доказів для міжнародних судів проти агресора, який нищить спільну природну спадщину людства.
Більше новин читайте на GreenPost.