Військовий облік жінок і «добровільність»: як, кому, в якому порядку слід бути готовими до служби

У липні вкотре з початку 2022-го серед «гарячих» тем для обговорення опинилося питання військового обліку жінок. 14 липня Генштаб нібито поклав край усім дискусіям, заявивши, що жінки добровільно визначатимуть, ставати їм на облік чи ні. Однак послуговувався він словами «опрацював пропозиції» та «пропонує виключити».

DOU разом з юристами розповідає, чому тема військового обліку жінок досі актуальна, попри заяву Генштабу про «добровільність», яких IT-спеціальностей це стосується та як профільні IT-організації реагують на ситуацію.

Чому тема військового обліку жінок усе ще актуальна?

14 липня Генштаб ЗСУ заявив, що жінок братимуть на військовий облік лише за їхньою згодою. У заяві йшлося, що Генштаб «опрацював пропозиції щодо взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних лише за їхньою згодою» та пропонує «включати жінок до військового обліку не раніше ніж через місяць після завершення особливого періоду [воєнного стану] в державі».

Однак насамперед потрібно дивитися у першоджерело — закон, каже військовий юрист, адвокат і менеджер в адвокатському об’єднанні PwC Legal Артем Крикун-Труш. За його словами, у Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу» чітко вказані дві важливі речі:

• Жінки, які мають спеціальність та/або професію в обговорюваному переліку Міноборони та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я й віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
• Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час.

«Питання добровільності військової служби жінок в законі згадується тільки в контексті мирного часу. Тому захоче жінка з необхідною професією ставати на військовий облік чи ні, законодавство дозволяє зробити це без її згоди за допомогою інформації від навчального закладу, роботодавця, а потім, у воєнний час — призвати на військову службу», — наголошує Артем Крикун-Труш.

Тоді розберімося спочатку.

Жінок вирішили ставити на військовий облік через повномасштабну війну?

Ні. 11 жовтня 2021 року Міністерство оборони України оприлюднило наказ, яким затвердило перелік професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, представниці яких зобов’язані ставати на військовий облік. Документ набув чинності 17 грудня 2021-го.

Спочатку в переліку була вказана низка спеціальностей, далеких від військової галузі, як-от бібліотекарі, фотографи, фахівчині в галузі страхування. У Міноборони також заявили, що на військовий облік мають ставати й вагітні жінки та ті, хто має малолітніх дітей. 

У січні 2022-го Міноборони розробило нову редакцію наказу щодо військового обліку жінок. З 35 фахових напрямів, що об’єднували понад 200 спеціальностей, залишилися тільки 14 спеціальностей та 6 професій. Здебільшого вони стосуються сфери медицини, електроніки, зв’язку, метрології та картографії, фінансів, бухгалтерського обліку та аудиту тощо. Роботу з реалізації наказу мали завершити до кінця 2022-го, а безпосередньо ставати на військовий облік жінки мали з 1 жовтня.

У липні тема військового обліку жінок почала обростати міфами й здогадками. Наприклад, Міноборони спростовувало інформацію про загальну мобілізацію жінок. Також були суперечки щодо права виїзду жінок за кордон: тут представники Міноборони та юристи давали різні пояснення, які суперечили одне одному. А 14 липня 2022 року Генштаб ЗСУ заявив, що жінок братимуть на військовий облік лише за їхньою згодою.

Військовий облік стосується жінок, які працюють в IT?

Так. Повний перелік спеціальностей можна переглянути тут. В ньому згадуються й IT-спеціальності: «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології», «Комп’ютерна інженерія», «Системний аналіз», «Кібербезпека», «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Телекомунікації та радіотехніка».

«У наказі № 35 також зазначено, що Генштаб переглядатиме перелік спеціальностей щороку до 1 березня. Якщо ЗСУ потребуватиме інших спеціалісток, то Генштаб може внести зміни в перелік», — пояснює правник Артем Крикун-Труш.

Те, чи має жінка ставити на військовий облік, визначають за освітою чи фактичним місцем роботи?

Передумовою для взяття жінки на облік є її диплом, тому що облік для військовозобов’язаних починається з навчального закладу, говорить юрист Артем Крикун-Труш. Є Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, відповідно до якого заклади освіти, що готують фахівців за вищезгаданими спеціальностями, за три місяці до випуску подають до центрів комплектування відповідний перелік жінок.

У цього списку встановлена форма: має бути вказана інформація про ПІБ жінки, її дату народження, серію та номер паспорта, спеціальність.

«Тобто підете ви до центру комплектування чи ні, він все одно матиме про вас інформацію. Тому за цим порядком саме такий список є підставою для того, аби взяти жінку на облік у центрі комплектування, а не її добровільний похід туди. Навчальні заклади не можуть не подавати списки, оскільки їх перевіряють і можуть притягнути до відповідальності», — каже військовий юрист.

Тобто не лише жінки визначають, ставати їм на військовий облік чи ні?

Все правильно. Жінка може прийти й стати на військовий облік з власної волі. Хоча вона має право цього не робити, проте інформація до центру комплектування може надійти з місця навчання чи з місця роботи, зауважує Артем Крикун-Труш.

За словами юриста, це нормально, коли центри комплектування вимагають від підприємств надати списки працівників-військовозобов’язаних незалежно від статі та сповістити їх про необхідність прибути у центр комплектування, щоб уточнити облікові дані та пройти медогляд.

«Це не означає, що одразу після цього жінку мобілізують. Це лише оновлення та обмін актуальною інформацією між центром комплектування та роботодавцем», — зазначає правник.

Чи є алгоритм дій, за яким жінка має ставати на військовий облік?

Сьогодні не розроблено спеціального порядку взяття на військовий облік жінок, каже в коментарі DOU адвокатка та юристка Trustme Law Firm Ірина Сироїд. Тобто на них поширюються норми Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та положення указів, постанов, розпоряджень щодо військового обліку та служби, які є чинними сьогодні.

Тож жінки зобов’язані з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, проходити військово-лікарську комісію, підготовку до військової служби, повідомляти про зміну місця проживання та ставати на облік за новим місцем проживання, повідомляти територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про втрату військового квитка тощо.

Як діяти бізнесу?

На роботодавців покладено обов’язок вести облік військовозобов’язаних, підкреслює юристка Ірина Сироїд.

Бізнес, наголошує військовий юрист Артем Крикун-Труш, повинен:
• призначити відповідальну особу (наприклад, HR) та повідомити про неї місцевий центр комплектування;
• при взятті на роботу перевіряти у працівників наявність військового квитка;
• у семиденний термін повідомляти центр комплектування про зміну облікових даних військовозобов’язаних;
• на вимогу центру комплектування сповіщати працівників про необхідність прибуття до центру комплектування;
• проводити звірки з центром комплектування;
• повідомляти центри комплектування про працівників, які порушують правила військового обліку тощо.

Якщо бізнес не виконуватиме свої обов’язки щодо військового обліку, то може бути оштрафований за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення — на суму до 8500 грн, додає правник. Протокол за цією статтею складає керівник центру комплектування, він же розглядає справу та виносить постанову, але рішення про адмінштраф можна оскаржити в суді.

Водночас щодо ФОПів ситуація інша. За словами Крикуна-Труша, ФОП є контрагентом, а не співробітником, відтак бізнес не відповідає за дотримання жінкою правил військового обліку.

«В такому випадку відповідальність несе лише жінка. А контроль дотримання порядку військового обліку здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», — підсумовує Ірина Сироїд.

Чи обмежуватимуть жінкам виїзд за кордон, як і чоловікам?

Наразі остаточного роз’яснення в законодавстві немає. Однак правниця Ірина Сироїд припускає, що, можливо, такі обмеження стосуватимуться військовозобов’язаних жінок за аналогією із забороною виїзду військовозобов’язаних чоловіків віком від 18 до 60 років.

Що робити жінкам, які вже перебувають за кордоном?

Жінці не потрібно зриватися з місця й терміново їхати в Україну, щоб стати на військовий облік, наголошує Артем Крикун-Труш. Якщо жінка вже стоїть на військовому обліку та є військовозобов’язаною, то за кордоном вона, як і всі військовозобов’язані, має стати на військовий облік в консульстві України. Своєю чергою, консульство зобов’язано в семиденний строк проінформувати центр комплектування про взяття на облік військовозобов’язаних за кордоном.

Консульства повинні також сприяти поверненню військовозобов’язаних в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час, а також повідомляти відповідним центрам комплектування про військовозобов’язаних, які порушують правила військового обліку.

«Мобілізувати жінку, яка перебуває за кордоном, не можна. Однак консульства можуть сповіщати військовозобов’язаних (незалежно від статі) про те, що вони мають повернутися в Україну в разі проведення там мобілізації, а також сприяти такому поверненню», — уточнює військовий юрист.

Чи відомо, скільки жінок в Україні мають стати на військовий облік?

Загальної цифри жінок, які мають стати на військовий облік, в Міноборони чи Генштабі ЗСУ не озвучували. Теоретично такі дані може мати Міністерство освіти, якщо веде статистику осіб за спеціальностями у всіх навчальних закладах, припускає Артем Крикун-Труш.

Однак, якщо спиратися на дані IT Research — дослідження ІТ-ринку Львова та Івано-Франківська, яке проводив Львівський IT Кластер у 2021 році, — лише у Львові кількість IT-спеціалісток становила понад 11 тисяч. В Івано-Франківську — близько 900. Звісно, варто враховувати, що не всі жінки мають відповідні дипломи, але, з огляду на те, що немає конкретних цифр від владних структур, це чи не єдині дані, на які можна спиратися.

Що кажуть представники IT-індустрії про військовий облік жінок?

DOU звернувся за коментарями до кількох IT-кластерів і профільного об’єднання IT-компаній Асоціації IT Ukraine.

У Lviv IT Cluster зазначили, що їм нічого додати з огляду на заяву Генштабу про добровільність процесу військового обліку жінок.

«Документи ще не дають приводу для занепокоєння, але ми постійно перебуваємо на зв’язку з владою для відстеження змін та оперативного реагування на них», — зауважила виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал.

В IT Ukraine сказали, що «наразі зарано давати оцінки з цього питання з урахуванням появи нових роз’яснень з боку державних органів». На питання про те, чи просили представники Асоціації усунути зі списку військовозобов’язаних фахівчинь, які працюють за IT-спеціальностями, DOU відповіли, що про такі списки говорити зарано — «треба розуміти, за яким алгоритмом вони будуть формуватися». В організації наразі чекають «фіналізації позиції держави з цього приводу».

Які наслідки може мати військовий облік жінок?

Профільні IT-організації залишили це питання DOU без відповіді з огляду на заяву Генштабу про добровільність військового обліку для жінок.

Однак військовий юрист і менеджер в адвокатському об’єднанні PwC Legal Артем Крикун-Труш не вбачає ризиків у такому обліку, бо ця практика є вже багато років.

«Ажіотаж до старої теми, як завжди, підігрітий чотирма речами: (1) поганою публічною комунікацією Міноборони, (2) поганою юридичною технікою наказу, з якого багато моментів незрозумілі громадянам, (3) нашою недовірою до державних інституцій та (4) інформаційно-психологічною операцією рашистів, які використовують перші три речі та намагаються сіяти смуток серед населення», — вважає правник.

Натомість юрист називає кілька переваг військового обліку. Насамперед це більший доступ жінок до військової служби та військової кар’єри, а також зменшення дискримінації в ЗСУ за гендерною ознакою.

Як питання з військовим обліком жінок вирішують в інших країнах?

Одним з найвідоміших прикладів, де у війську служать і чоловіки, і жінки, є Ізраїль. Оскільки країна перебуває в постійному військовому конфлікті з Палестиною, під призов потрапляють представники обох статей, але жінки служать на пів року менше за чоловіків.

У 2017-му військовий обов’язок відновила Швеція. Країна скасувала військовий призов у 2010 році після того, як його визнали неефективним щодо потреб сучасної армії. Однак надто мало шведів ішли до війська за власним бажанням: наприкінці 2016-го бракувало близько 8 тисяч призовників.

Служба в армії США є добровільною. Жінки служать в американському війську, але переважно в тилу. Лише у 2013 році їм дозволили служити в бойових підрозділах армії США. Станом на 2020 рік 224 тисячі американських військових, або 17%, були саме жінками.