Війна проти Дніпра: як Росія намагається зруйнувати українські водосховища та греблі
Це вбивча стратегія Кремля проти українців.
Російські військові на Каховській ГЕС. Вони захопили її у перші дні вторгнення у лютому 2022 року. Фото: EPA
Зима в Україні минула під акомпанемент ракетних ударів. Попри всі намагання Росії зруйнувати енергетичну інфраструктуру країни, вона цей непростий іспит витримала. Але доки триває війна, майбутні випробування можуть виявитися не менш складними. Про це розповідає Бі-бі-сі.
За словами представника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, наступними цілями ракетних атак можуть стати гідротехнічні споруди України.
Дніпро — найбільша річка України та четверта за протяжністю річка Європи. На ній розташовано шість великих водоймищ та стільки ж гідроелектростанцій.
Принцип роботи ГЕС полягає в тому, що енергія напору води з допомогою гідроагрегата перетворюється на енергію електричну. Необхідний напір води забезпечується за рахунок будівництва гребель і створення водосховищ.
Окрім того, дніпровські водосховища використовуються як ресурс для постачання води промисловості, населення та сільського господарства.
Однак від початку повномасштабної війни, розв'язаної Росією в Україні, саме їхнє існування опинилося під загрозою.
ДніпроГЕС у небезпеці
Українські гідротехнічні споруди неодноразово ставали мішенями російських ракет минулої осені та взимку.
У середині вересня 2022 року російські ракети зруйнували дамбу Карачунівського водосховища у Кривому Розі. В результаті річка Інгулець вийшла з берегів та затопила понад 100 приватних будинків.
З настанням холодів Росія кілька разів намагалася зруйнувати українські ГЕС, аби вибити їх із енергетичної інфраструктури країни. Зокрема під удари потрапляла Дністровська гідроелектростанція.
Але найчастіше дістається найбільшій і найпотужнішій Дніпровській ГЕС, розташованій у Запоріжжі.
Від неї до лінії фронту лише близько 50 км. Тобто російські війська можуть атакувати її навіть ракетами С-300 — вони мають меншу точність і мають меншу дальність польоту, але їх у Росії дуже багато.
У середині грудня ДніпроГЕС вже постраждала від ракетного удару Росії. Лише 16 грудня Запоріжжя випустили близько 20 ракет.
Перший заступник мера Запоріжжя Олександр Власюк тоді заявив, що ДніпроГЕС потребує «відновлення після атаки».
Бі-бі-сі стало відомо зі своїх джерел у владі, що російські війська знову намагалися зруйнувати запорізьку греблю, обстрілюючи її 9 лютого.
«Вони били безпосередньо по машинній залі», — сказав співрозмовник Бі-бі-сі. У ньому розташовуються генератори й інше обладнання, необхідне для вироблення та передачі електроенергії.
За словами представника української влади, росіяни цими атаками прагнули не просто вивести з ладу найбільшу ГЕС країни, а й роз'єднати енергоміст, що поєднує правий і лівий береги Дніпра.
Небезпека полягає ще й у тому, що гребля ДніпроГЕС стримує тисячі тонн води, які у разі її руйнування можуть затопити десятки населених пунктів, наведених нижче на протязі Дніпра.
Зруйнована гребля
Дніпровську греблю вже підривали, і це сталося також під час війни, коли в серпні 1941 року радянська армія стрімко відступала під натиском військ нацистської Німеччини.
Тоді командування Червоної армії вирішило підірвати мости у Запоріжжі та греблю ГЕС, щоб перешкодити ворогові переправитися на лівий берег Дніпра. Але місцевих мешканців про це не попередили. Історики кажуть, що це спричинило масові жертви серед мирного населення.
Число загиблих оцінюється по-різному, але історик із Запоріжжя Володимир Лініков в інтерв'ю «Радіо Свобода» заявив, що цифра в 3 тисячі жертв «найближча до правди».
«Ми ніколи не дізнаємося точної кількості жертв, тому що на той момент їх ніхто не підраховував. Однак, напевно, можна сказати, що дані про 80 тисяч або 100 тисяч загиблих — це абсолютні вигадки істориків», — сказав він.
За два роки ДніпроГЕС підірвали вже німці, щоб зупинити контрнаступ радянських військ.
Восени-взимку 1943 року частину мостового переходу греблі було зруйновано. Це було зроблено і для того, щоб знести понтонні переправи, які радянські військові навели нижче для форсування Дніпра. Повністю відновити роботу електростанції вдалося лише 1950 року.
Чи чекає на ДніпроГЕС аналогічна доля і в цю війну? Експерти кажуть, що зараз зруйнувати дніпровські греблі практично нереально.
На думку директора Інституту водних проблем та меліорації Національної академії аграрних наук України Михайла Яцюка, їх зруйнувати неможливо.
«Авіабомби на них скинути не дасть українська протиповітряна оборона, а якщо навіть 10 ракет влучить, то це не вплине на їхню стійкість, усе це прораховано. Я не бачу будь-яких загроз», — сказав він Бі-бі-сі.
Із ним погоджується і колишній керівник «Укренерго» Юрій Касіч. Українські гідроелектростанції, каже він, збудовані за радянських часів і розраховані на те, щоб витримувати потужні удари.
«Можливо все, але це буде зроблено чи ні? Навіть представляючи характер мислення Росії як агресора, я думаю, що ні», — зазначив Касіч.
Однак в Україні є ще одна ГЕС, яка вже перебуває у досить жалюгідному стані, і якою Росія може скористатися, щоб улаштувати справжню катастрофу.
Мова про Каховську гідроелектростанцію, яку російські війська окупували рік тому.
«Цивілізований світ не повинен мовчати. Україна закликає всіма доступними засобами тиснути на Росію, щоб вона закрила шлюзи та відновила гідротехнічні споруди на Каховській ГЕС. В іншому випадку ми зіткнемося з екологічною катастрофою, яка матиме незліченні руйнівні наслідки для всього континенту», — заявив 14 лютого прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
Ідеться про те, що з грудня минулого року Росія, яка контролює захоплену ГЕС, спеціально відкрила шлюзи на греблі та випускає воду з Каховського водосховища.
«Така ситуація може призвести до важких наслідків на водозабірних спорудах, які розташовані на територіях Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Подальше зниження рівня води призведе до порушення водопостачання населення та промисловості, а також до масової загибелі риби у залишкових водоймах ділянок водосховища після зниження його рівня», — пояснює генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.
Скид води біля Каховки вплине на увесь Дніпровський каскад. За словами Шмигаля, 70 % населених пунктів, які отримують воду саме з Дніпра, можуть залишитися без доступу до питної води.
Експерт-енергетик Юрій Касіч пояснює, що через зниження рівня води в Каховському водосховищі знизиться ефективність роботи найближчої до неї ГЕС (Дніпровської).
«Рівень води має бути в унормованих межах, що зверху турбіни ГЕС, що знизу. Якщо він знизу буде нижчий за норму, то турбіни не зможуть працювати так, як вони мають працювати. Вони мають бути у воді. Якщо зверху буде вода, а знизу буде повітря, то турбіна не зможе працювати», — пояснює він.
Але вирівнювати рівень води, скидаючи її з водосховищ вище по Дніпру, теж не вихід.
«Робити більший скид води з верхніх водосховищ? Ну це буде як діряве відро: скільки в нього не наливай воно все одно спустить», — говорить експерт.
Михайло Яцюк також вказує на екологічну і ядерну небезпеку від осушення Каховського водосховища. Річ у тому, що Запорізька АЕС саме звідти бере воду для охолодження своїх реакторів.
Але нагальною є передусім проблема з постачанням питної води для населення. Вже зараз дефіцит водних ресурсів відчувають у прибережних селах Херсонщини.
«Це призводить фактично до руйнування інфраструктури питного водопостачання в цьому регіоні, а це в масштабі до 1 мільйона жителів», — каже професор Яцюк.
Він не має сумніву, що це вбивча стратегія Росії проти українців.
