Вчені виявили, що деякі птахи чують і розрізняють голоси на рівні людей

Нейрофізіологи виявили, що зеброві амадини, співочі птахи з сімейства ткачикових, вміють дуже швидко запам'ятовувати і розрізняти голоси приблизно чотирьох десятків родичів, в тому числі незнайомих їм птахів. Це зближує таких птахів з людиною. Статтю з результатами дослідження опублікував науковий журнал Science Advances.

"За останні роки ми з'ясували, що у соціальних видів птахів є епізодична просторова пам'ять, вони вміють рахувати і мислити в соціальному ключі, а також вирішувати складні головоломки. Відкриття у них хорошої пам'яті на голоси стало черговим свідченням того, що багато птахів не поступаються приматам в розумових здібностях ", - пишуть дослідники.

За останні роки вчені знайшли безліч свідчень того, що у тварин дійсно є інтелектуальні здібності, які раніше приписувалися тільки людині.

Аналогічні інтелектуальні навички демонструють і папуги. Наприклад, натуралісти з Йоркського університету виявили, що мадагаскарські папуги, які живуть в одному з британських природних парків, навчилися використовувати гальку, щоб розбивати раковини молюсків і почали навчати цьому нових мешканців вольєру. До того ж рік тому вчені довели, що какаду дійсно вміють "відчувати" музику і танцювати під неї.

Американські нейрофізіологи і зоопсихологи під керівництвом професора Каліфорнійського університету в Берклі (США) Фредеріка Тойніссена виявили ще одну "людську" здатність у птахів. В ході свого дослідження вони спостерігали за життям декількох великих груп зебрових амадин (Taeniopygia guttata) - популярних співочих птахів, які в природі живуть в дуже великих групах.

Вчених зацікавило, чи можуть ці птахи відрізняти родичів один від одного і як добре вони пам'ятають голоси своїх родичів і незнайомих амадин. Для цього Тойніссен і його колеги посадили два десятка самців і самок Taeniopygia guttata в клітки де були встановлені декілька годівниць з аудіодінаміками.

Коли птахи наближалася до такої годівниці і била по ній дзьобом, комп'ютер починав програвати пісні і звуки, які виконували інші члени їх групи. Залежно від того, чий голос чула амадина, через шість секунд після натискання вона отримувала корм або залишалася без обіду.

За допомогою цього вчені простежили, чи запам'ятовували  птиці те, які голоси були пов'язані з доступом до їжі, а також оцінили, як багато подібної інформації може тримати в голові кожен птах. Як виявилося, всі амадини навчилися справлятися з цим завданням дуже швидко. Їх пам'ять на голоси виявилася не гірше, ніж у людини або вищих приматів.

В середньому кожен птах запам'ятовував близько 42 голосів. Це було характерно як для знайомих особин, так і для невідомих амадин. Більш того, пернаті учасники експерименту запам'ятовували нові голоси практично миттєво, розрізняючи їх з високою точністю після двох-трьох прослуховувань коротких уривків звукозаписів, а також пам'ятали їх і через місяць після завершення експерименту.

Все це, на думку Тойніссена і його колег, говорить про те, що здатність розрізняти голоси і виділяти ті унікальні риси, які відрізняють одну пташку від іншої в цьому відношенні, грає вкрай важливу роль в житті амадин