Незабаром довгоочікувана вакцина проти коронавірусу з’явиться на ринку – причому не одна: до фінішної прямої наблизилося кілька розробників, чиї препарати дуже відрізняються між собою. Яку ж вакцину найкраще обрати, балансуючи між ефективністю, умовами зберігання, можливими побічними діями та ціною? З’ясовує GreenPost.
Серед 48 вакцин, які проходять клінічні випробування, на ІІІ фазі – коли оцінюється перш за все ефективність (наскільки вакцинація захищає від інфекції та захворювання) – наразі перебувають 11. Результати своїх випробувань оприлюднили тільки Pfizer / BioNTech, Moderna і Центр ім. Гамалії. Проте це лише пресрелізи, а не докладні дані про результати досліджень та незалежні оцінки.
Дані про ефективність – від розробників
Американська Moderna
mRNA-1273 – це вакцина на основі матричної РНК. Із самого початку багато хто ставив саме на цю компанію як на фаворита перегонів на розробку вакцини проти COVID-19. Виробники ще не заявляли про реєстрацію вакцини, проте Єврокомісія вже домовилася про купівлю 160 млн доз. Moderna готова до кінця 2020 року поставити 20 млн доз вакцини, а впродовж наступного року – від 500 млн до 1 млрд доз.
Плюси. Результативність цієї експериментальної вакцини – 95%. Наразі це один із найвищих показників.
Якщо вірити розробникам, то якихось серйозних побічних ефектів ні в кого з волонтерів не спостерігалося. Серед найпоширеніших побічних ефектів, зафіксованих у добровольців:
Мінуси. Ціна вакцини становитиме від 25 до 37 доларів за дозу залежно від обсягу постачання..
Вакцини від Moderna потребують доволі складних умов зберігання і транспортування. Препарат зберігає свої властивості 6 місяців в замороженому стані при температурі –20 °С, 30 днів після розморожування при температурі 2-8 °С та до 12 годин при кімнатній температурі.
Німецько-американська Pfizer/BioNTec
Їхня розробка BNT162b2 – теж вакцина на основі матричної РНК. Перехопивши пальму першості, Pfizer/BioNTech уже подали заявку на реєстрацію вакцини до Управління з контролю за продуктами та ліками. До кінця року планують випустити 50 млн доз, а в наступному році ще 1,3 млрд доз.
Плюси. Ефективністю BNT162b2 майже не поступається модернівській – на 95% допомагає у боротьбі з легкою та тяжкою формами COVID-19. Окрім цього, вакцина на 94% ефективна для людей похилого віку, які більш вразливі до COVID-19 та не реагують на деякі типи вакцин.
Мінуси. Ціна вакцини на ринку складатиме 20 доларів за дозу.
Препарат потрібно зберігати при –80 °С.
Додає скепсису також скандал, пов’язаний з однією волонтеркою, котра брала участь у дослідженні вакцини – Патрисією Чандлер (Остін, штат Техас). Жінка отримала серйозну побічну реакцію – через величезні виразки на ногах не може працювати та взагалі ходити без тростини. У соцмережах збирають гроші на лікування Патрисії – жінка не може звести кінці з кінцями, втративши працездатність та водночас отримавши великі рахунки за лікування, яких не покриває страхування.
Шведсько-британська AstraZeneca
Вакцина на основі аденовірусів шимпанзе. Ефективність препарату доволі своєрідна: у добровольців, які при першому уколі отримували тільки половину дози, вона склала 90%, а в тих, хто отримав обидва щеплення повною дозою, падала до 62%.
Плюси. Потенційно вакцина більш ефективна для тих, хто вже має імунітет до аденовірусу людини.
У компанії пообіцяли продаватиму вакцину за собівартістю до кінця пандемії – за 4-5 доларів.
Препарат доволі невибагливий – до пів року може зберігатися при температурі + 2-8 °С.
Мінуси. Загалом ефективність вакцинації доволі посередня.
Тяжкохворих серед волонтерів не було, тому після такої «плаваючої» ефективності цікаво було б дізнатися, які сюрпризи може принести вакцинація цієї групи ризику.
Російський центр Гамалії
«Супутник V», або Sputnik V (Гам-КОВІД-Вак) Центру ім. Гамалії – вакцина на основі людського аденовірусу. Передбачається двоетапна імунізація двома різними аденовірусними типами: для першого щеплення використовують компонент із вектором більш рідкісного аденовірусу-26, а для другого, через 21 день, – на основі аденовірусу-5. Ще одна особливість російської вакцини – випуск у двох формах, замороженій і висушеній. Висушена форма більш зручна з погляду логістики, але формально є іншим препаратом, який вимагає окремого дослідження і реєстрації.
З квітня 2021 року планується випускати до 6 млн доз на місяць, тобто 54 млн доз до кінця наступного року.
Плюси. За оприлюдненими розробником даними про 20 хворих учасників дослідження, вакцина показала ефективність 92%.
Якщо вірити розробникам, вакцину було випробувано на 19 тисячах осіб. Вакцину отримали 14 тисяч, плацебо – 5 тисяч. Із щеплених заразилося 8 (тобто 1 з 1750), із нещеплених – 31 (1 з 161), але якби вакцина не працювала, було би порівну.
Ускладнень офіційно не зафіксували.
Серед чеснот російської вакцини – ціна (менше 10 доларів на ринку) і простота в зберіганні.
Мінуси. Навіть якщо відразу винести за дужки те, що «Супутник V» – розробка країни-агресора, мінусів не бракуватиме.
Насамперед це відсутність подробиць доклінічних досліджень на тваринах та протоколу з подробицями (і критеріями успішності) дослідження, уже не кажучи про результати експертної перевірки, на підставі якої вакцина була зареєстрована в Росії. Із самою реєстрацією історія теж дуже негарна: препарат спочатку зареєстрували, а тоді вже перейшли до третьої фази випробувань стандартним подвійним сліпим методом, коли частина піддослідних отримує препарат, а інша частина – плацебо-пустушку.
Дуже показово також те, що Володимира Путіна відмовилися вакцинувати «Супутником V» – мовляв, спершу треба дочекатися завершення всіх клінічних випробувань російської вакцини проти COVID-19.
Ще невідомо, яку саме вакцину завезуть в Україну. Але в будь-якому разі сподіватимемося, що люди, котрі робитимуть вибір, врахують усі плюси та мінуси кожної пропозиції.