Українські науковці відновили генетичні дослідження в Чорнобилі
Чорнобильський заповідник та Антарктичний центр вивчають вплив радіації на спадковість.
Науковці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника спільно з Національним антарктичним науковим центром відновили генетичні дослідження, що допомагають оцінити вплив іонізуючого випромінювання на живі організми. Про це повідомив Чорнобильський заповідник.
Такі роботи вперше розпочалися невдовзі після аварії на ЧАЕС у 1986 році, а нині їх поновили в межах наукової співпраці між українськими установами.
Модельним об’єктом досліджень є дрозофіла чорночерева — звичайна плодова муха, яку вчені відловлюють за допомогою пасток із яблуками. Цей вид широко використовується у світовій біології для генетичних експериментів завдяки:
- швидкому розмноженню;
- короткому життєвому циклу;
- наявності лише чотирьох пар хромосом.
Як зазначають у Заповіднику, дрозофіла стала одним із найважливіших видів для генетики ще понад сто років тому завдяки роботам американського біолога Томаса Моргана. Значний внесок у її вивчення зробив і український генетик Феодосій Добржанський, який досліджував природні популяції мух і заклав основи сучасної еволюційної біології.
Зібрані зразки допоможуть ученим простежити, як тривалий вплив радіаційного середовища позначається на спадковості та генетичних процесах у живих організмах.
Більше новин читайте на GreenPost.
