На самісінькому кордоні з Польщею, у Червоноградському районі Львівської області, розташоване місто Угнів, яке офіційно визнане найменшим в Україні. Попри те, що сьогодні тут проживає менше ніж 1000 осіб, що менше за населення багатьох сіл, Угнів зберігає статус міста ще з середньовіччя, розповідає видання 032. Історично він був частиною Червенських городів і згадується у «Повісті минулих літ» як важливий сторожовий форпост. Вже у 1462 році король Казимир IV Ягеллончик надав Угневу Магдебурзьке право, що перетворило його на потужний тогочасний осередок ремесел та торгівлі.
Однією з найцікавіших сторінок історії міста є шевське ремесло. Угнів колись вважався столицею унікального взуття — «угнівських чобіт». Ці вироби мали характерну жовту або червону окантовку, були надзвичайно теплими та шилися зі шкіри на одну ногу, нагадуючи за формою валянки. Про це ремесло свого часу писав навіть Іван Франко у статті «Домашній промисел угнівців». Окрім взуття, місто славилося власною архітектурною школою. Головною окрасою є величний костел Успіння Пресвятої Богородиці XVII століття, зведений за проєктом архітектора Войцеха Лєнартовича. Масштаби храму з його товстими мурами навіть зараз, у напівзруйнованому стані, свідчать про колишнє багатство громади.
Сьогоднішня малолюдність Угнова є наслідком трагічних подій середини XX століття. На початку століття тут мешкало близько 5000 жителів різних національностей: українців, поляків та євреїв. Про багатокультурне минуле досі нагадують руїни синагоги та старовинний єврейський цвинтар. Проте внаслідок операції «Вісла» та обміну територіями між СРСР і Польщею у 1947 та 1951 роках місцеве населення було депортоване. Українців виселили аж до Одеської області, а поляки виїхали вглиб своєї країни. До рідного міста змогли повернутися лише три родини, тому більшість нинішніх мешканців не є корінними угнівцями.
Попри всі випробування, Угнів залишається справжнім музеєм просто неба. Місто зберегло своє середньовічне планування з компактним центром та вузькими вуличками. Тут можна побачити церкву Різдва Богородиці 1780 року, яку вважають шедевром галицької архітектури, та будівлю колишньої гімназії, де колись здобували європейську освіту діти ремісників. Прогулянка Угневом — це подорож у часі, де за кожним старим муром ховається легенда про колись квітучий торговий центр, що зумів зберегти свою гідність і статус, ставши найменшим, але надзвичайно затишним містом України.
Більше новин читайте на GreenPost.