У зоопарку мама показала горилі свого малюка, а та їй — свого (відео)

Американка Емілі Остін відвідала зоопарк у Бостоні із 5-місячним сином Каньйоном. Немовля на руках у мами викликало жваву реакцію в горили Кікі. Спочатку мавпа розглядала дитину через скло, а потім показала свого власного малюка Пабло. Він лише на два місяці старший за маленького Каньйона.

«Ми навіть не підозрювали, що одна з горил стала мамою кілька місяців тому. Вона виглядала з-за рогу своєї печери і дивилася на Каньйона. Я підійшла до скла та сказала: «Ось, подивися, це мій малюк». Це було так мило, вона хвилин п’ять сиділа та дивилася на нього, намагалася погладити через скло, потримати його за руку. А потім вона показала свою дитину моєму хлопчику», — сказала жінка каналу NEWS CENTER.

Та хоч горила людиноподібна та досить розвинена, не варто розцінювати її дію як усвідомлену, говорить зоопсихолог Сергій Клочко. Він упевнений, що попри миролюбність горил така реакція не є звичайною. Та зоопсихолог підкреслює, що між горилою в дикій природі та горилою, яка перебуває в обмеженому просторі, є суттєва різниця: тварини, які постійно бачать перед собою відвідувачів, поступово адаптуються до наявності людей.

«Є різні відео — наприклад, коли горила налітає на скло, лякаючи дитину, та відео, де дитинча горили грається у піжмурки з хлопчиком — вони приблизно одного віку, хоча за розумово дуже відрізняються. Але це діти, вони люблять гратися», — розповідає Сергій Клочко.

Те, що горила, побачивши людську дитину, показала своє дитинча, може бути випадковістю, вважає зоопсихолог.

Він нагадує: в науці є таке поняття, як повторюваність результату.

«Науковці проводять експерименти, і результат має повторитися. Якби була вибірка — наприклад, 400 жінок показують горилі свою дитину, і в 400 випадках горила показує свою — ми би сказали: так, це точно горила тямить, що їй показують немовля, і вона показує своє натомість. А поки що це приписування тварині людських якостей. Це називається антропоморфний підхід», — говорить Сергій Клочко.

Зоопсихолог нагадує, що люди часто приписують тваринам людські вчинки, очікуючи від тварини людської поведінки.

«Якби горила усвідомлювала «ось у жінки її дитина, а це моя дитина», це була би суто людська поведінка. Тварини ж, навпаки, намагаються врятувати своє потомство, а не показувати його», —наголошує психолог.

Раніше ми писали про те, що горила без пігментації показує, наскільки мавпи споріднені з людьми.