У Каневі хочуть поновити будівництво електростанції-монстра, яку законсервували ще 29 років тому

4 хв на прочитання09 Грудня 2020, 18:55
Фото відкритих джерел

Це попри застереження енергетиків, екологів та археологів про те, що наслідки такого будівництва будуть згубними

У Каневі на Черкащині планують відновити будівельні роботи по спорудженню гідроакумулювальної електростанції. Містяни занепокоєні, що вони негативно вплинуть на екологію міста й активно обговорюють цю тему у Facebook.

Громадські слухання з цього питання на 11 грудня в Будинку культури с. Пшеничники Канівського району Черкаської області. Проте, мешканці районного центру стверджують, що обговорення потрібно почати з них.

"Канів буде першим на роздачі радіонуклідних коктейлів", - написала у Facebook мешканка міста Марина Шамановська. 

Енергетичні експерти кажуть, що занепокоєні містяни мають рацію. ГАЕС

У Каневі на Черкащині планують відновити будівельні роботи по спорудженню гідроакумулювальної електростанції. Містяни занепокоєні, що вони негативно вплинуть на екологію міста й активно обговорюють цю тему у Facebook.

Громадські слухання з цього питання на 11 грудня в Будинку культури с. Пшеничники Канівського району Черкаської області. Проте, мешканці районного центру стверджують, що обговорення потрібно почати з них.

"Канів буде першим на роздачі радіонуклідних коктейлів", - написала у Facebook мешканка міста Марина Шамановська. 

Енергетичні експерти кажуть, що занепокоєні містяни мають рацію. ГАЕС - це технології минулого століття, які аж ніяк не сприятимуть енергоефективності та здобуттю Україною енергетичної незалежності. Бо такі станції не продукують електричну енергію, а лише накопичують її, як велетенські акумулятори. У години надлишку електроенергії у мережі ГАЕС закачує воду до верхнього басейну, що знаходиться на певній висоті, таким чином створюючи запас потенційної енергії. У години пік вода скидається через турбіну, виробляючи електрику.

У ситуації з Канівською ГАЕС, до того ж виник ряд екологічних ризиків. Перший камінь на її будівельному майданчику заклали у 1985 році. Після здобуття Україною незалежності проєкт заморозили. У 2005 році його переглянули. зменшили обсяги будівництва та почали шукати у міжнародних партнерів кошти на доведення будівництва до фіналу. 

При цьому керівники проєкту не взяли до уваги. що будівництво розпочате у складних геологічних умовах: вже відбувалися зсуви ґрунту, є ризик руйнування берегів. Крім цього,  будівельні роботи та саме майбутнє функціонування станції можуть спровокувати підтоплення прилеглих будинків та перекрити містянам доступ до питної води. 

Під ударом опиняються також Канівське та Кременчуцьке водосховища, які потерпають від вторинного радіонуклідного забруднення. Це небезпечно як для людей, так і для водної та наземної екосистеми в цілому.

Б'ють на сполох й археологи. Адже будівельний майданчик розташований у місці скупчення цінних археологічних знахідок.

Чи пояснять місцевим мешканцям всі ці ризики уповноважені особи, які готуються поновити будівництво, побачимо вже незабаром.

Як ми писали раніше, образ Європи, що процвітає завдяки атомній енергетиці, залишився давно в минулому. 

це технології минулого століття, які аж ніяк не сприятимуть енергоефективності та здобуттю Україною енергетичної незалежності. Бо такі станції не продукують електричну енергію, а лише накопичують її, як велетенські акумулятори. У години надлишку електроенергії у мережі ГАЕС закачує воду до верхнього басейну, що знаходиться на певній висоті, таким чином створюючи запас потенційної енергії. У години пік вода скидається через турбіну, виробляючи електрику.

У ситуації з Канівською ГАЕС, до того ж виник ряд екологічних ризиків. Перший камінь на її будівельному майданчику заклали у 1985 році. Після здобуття Україною незалежності проєкт заморозили. У 2005 році його переглянули. зменшили обсяги будівництва та почали шукати у міжнародних партнерів кошти на доведення будівництва до фіналу. 

При цьому керівники проєкту не взяли до уваги. що будівництво розпочате у складних геологічних умовах: вже відбувалися зсуви ґрунту, є ризик руйнування берегів. Крім цього,  будівельні роботи та саме майбутнє функціонування станції можуть спровокувати підтоплення прилеглих будинків та перекрити містянам доступ до питної води. 

Під ударом опиняються також Канівське та Кременчуцьке водосховища, які потерпають від вторинного радіонуклідного забруднення. Це небезпечно як для людей, так і для водної та наземної екосистеми в цілому.

Б'ють на сполох й археологи. Адже будівельний майданчик розташований у місці скупчення цінних археологічних знахідок.

Чи пояснять місцевим мешканцям всі ці ризики уповноважені особи, які готуються поновити будівництво, побачимо вже незабаром.

Як ми писали раніше, образ Європи, що процвітає завдяки атомній енергетиці, залишився давно в минулому. 

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: