Туї замість каштанів: кияни сміються крізь сльози

Хрещатик, мало не єдина вулиця Києва для якої був розроблений паспорт. Його, здається, так і не ухвалили, але він досі висить на сайті Департаменту архітектури КМДА. Зокрема, там записано, що в 2011 році росло 213 кінських каштанів звичайних і 186 лип. Така значна кількість саме цих видів дерев була передбачена ще у проекті групи архітектора Добровольського, який проектував відбудову Хрещатик після Другої світової війни. В останні 10 років київська влада заводила пісні, що каштани багато хворіють. Мовляв, їм шкодять автомобільні вихлопи, блохи і сіль від снігу. Але чи не легше було витратити гроші на нормальних біологів-озеленювачів, які б знайшли підходи і ліки, щоб зберегти каштани на Хрещатику? Чи не легше було знайти хоча б для Хрещатика реагенти, які не шкодять деревам? Тим паче, тепер ми знаємо, що навіть у безсніжну зиму мерія витрачає майже 400 мільйонів на його прибирання. Чи не легше шукати варіанти збереження комфортного і звичного киянам простору, а не вигадувати новий велосипед? Наразі тут є тільки одна правильна відповідь – на Хрещатику потрібно зберегти традиційну каштаново-липову алею, яка є обличчям і символом Міста.