Догори
Дати відгук
  • Головна
  • Новини
  • Еко
  • Стало відомо, як почала діяти заборона на вилов раків під час періоду линьки

Стало відомо, як почала діяти заборона на вилов раків під час періоду линьки

Основна мета цієї заборони – збереження та захист річкових раків

1 хв на прочитання14 Серпня 2023, 20:33
Поділитись:

Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук (НААН) анонсує важливий крок у збереженні водних біоресурсів та охороні біорізноманіття. Ураховуючи стан популяцій річкових раків та гідрометеорологічні умови, було розроблено науково-біологічне обґрунтування, яке встановлює конкретні періоди другої линьки річкових раків, під час яких буде заборонено їх вилов. Про це йдеться у пресрелізі ДЕІ.

Зокрема, згідно з цими висновками, заборона на вилов раків буде діяти за таким графіком:

  • У внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах з 15 серпня 2023 року по 30 вересня 2023 року (включно).
  • У Дніпровсько-Бузькій гирловій системі з 10 серпня 2023 року по 20 вересня 2023 року (включно).

Основна мета цієї заборони – збереження та захист річкових раків у час, коли вони перебувають у стані линьки. Під час цього періоду раки найбільш вразливі, оскільки їх панцир формується та зміцнюється. Тривалість цього процесу може становити від одного до півтора місяців.

Державна екологічна інспекція України закликає всіх громадян та рибалок дотримуватися цих обмежень та сприяти збереженню водних екосистем та біорізноманіття. Детальну інформацію про заборону можна знайти в наказах територіальних органів Держрибагентства.

Важливо пам'ятати, що за порушення цих правил передбачено суворе покарання, включаючи адміністративні штрафи та навіть кримінальну відповідальність. Додатково, порушники будуть зобов'язані відшкодувати завдані збитки у розмірі 3 332 гривень за кожного виловленого рака.

Цей крок спрямований на стале використання природних ресурсів та забезпечення довгострокового збереження багатства водних біоресурсів України.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Фото usm.media
Українські полярники отримали 7-тонний всюдихід для розбудови станції
2 хв на прочитанняВчора
Україна та Німеччина створюють спільний комітет для розробки надр.
Берлін допоможе Києву цифрувати дані про копалини та залучити стратегічних інвесторів
1 хв на прочитанняВчора
Відновлення Ваді-Ханіфа в Ер-Ріяді: переробка води та екологія
Річка посеред пустелі: як перероблені стічні води перетворили Ер-Ріяд на зелений оазис
2 хв на прочитанняВчора
Екологічна грамотність: як відрізнити справжню сталість від «грінвошингу»
Від сортування до циркулярної економіки: що потрібно знати про стан довкілля сьогодні
2 хв на прочитанняВчора
Мистецтво підводного ландшафту: чому живі рослини кращі за штучний декор
1 хв на прочитання14 Квітня 2026
Кімнатний очерет або «зозулині сльози»: секрети догляду за вологолюбним ізолепісом
2 хв на прочитання14 Квітня 2026
Сонячні ферми як генератори дощу: несподіваний ефект «озеленення» Сахари
2 хв на прочитання14 Квітня 2026
Повернення велетня: як європейський зубр рятує екосистеми від Британії до Карпат
2 хв на прочитання14 Квітня 2026