Снігова «каша» шкодить довкіллю і здоров’ю людей

4 хв на прочитання03 Грудня 2019, 09:28

Щороку комунальні служби під час снігопадів посипають міські тротуари і дороги величезною кількістю солі, до якої найчастіше додають хімічні реагенти. Саме ці реагенти, які залишаються після такої «турботи», можуть зіпсувати як навколишнє середовище, так і здоров’я людей.

Додавання
додаткової «хімії» до суміші солі та піску для посипання доріг самі
комунальники не підтверджують офіційно. Хоча двірники кажуть: такий факт є.

Прибирання снігу найчастіше знаходиться в компетенції комунальних служб і організацій, на балансі яких знаходяться дорожні об'єкти. Тож, кореспондентка GreenPost звернулася за роз’ясненням до дорожнього відомства столиці.

"Європейські" технології

У
"Київавтодорі" нам розповіли, що при прибиранні снігу у Києві
використовують зараз ті ж технології, що ї в європейських столицях. Так, напередодні
снігопадів снігоприбиральна техніка заздалегідь виїжджає на вихідні позиції,
прибраний з проїжджої частини сніг вивозять з узбіч, а тротуари посипають
сумішшю піску і солі. На очищенні дренажної системи міста працюють установки ще
80-х років, але наразі комунальники не скаржаться на їхню потужність.

А от
дороги поливатимуть за кілька годин до очікуваного снігопаду протиожеледними
реагентами виключно із суміші харчової солі і води.

Але
двірники кажуть, що лише сіллю та піском не обходиться.

«Для боротьби зі снігом нам привозять суміш піску і солі, до якої додають ще якусь «фігню»(інгредієнти)), щоб краще тануло»,

- каже двірниця Люба з Солом’янського району Києва.

Екологи
кажуть, що реагенти цих солей містять хлориди та хлорати, легко псують зимове
взуття і гуму, а снігові гори на узбіччях і газонах, які тануть з першим
потеплінням, нищать зелені насадження. Це також призводить до ерозії ґрунтів, і
вони втрачають свою родючість. Живі організми не в змозі вижити, рослини також
гинуть у засоленому ґрунті.  Крім того,
технічна сіль разом з талим снігом потрапляє у поверхневі води, збільшуючи їхню
мінералізацію. В кінцевому підсумку, через засолення водойми перетворюються на
болота.

Тому, як
радять екологи, для боротьби зі снігом і ожеледицею доцільніше використовувати
пісок або інші природні матеріали.

Хоча й пісок – не панацея, оскільки потрапляючи в каналізацію, він істотно засмічує дренажну систему міста, що потім теж створює проблеми.

Читайте також: Столичні комунальники звинувачують бізнес у «підкиданні» сміття

Для
української столиці торік закупили 2 мобільних снігоплавильних комплекси канадського
виробництва, які успішно зарекомендували себе під час інтенсивних опадів. А
також придбали 3 австрійські спецавтомобілі для розподілення рідких
протиожеледних реагентів, які дозволяють значно економити сіль. У січні очікують
ще 9 таких авто, і це перший досвід для України з використання сумішей і
технологій, якими користуються країни Євросоюзу.

Використання хімічних реагентів, навіть звичайної солі, у деяких європейських країнах, а також у Японії категорично заборонено.

Підігрів вулиць

Вийти з
такої ситуації дозволяє підігрів асфальту. Нарівні з підігрівом лавок, зупинок
громадського транспорту та інших об'єктів міської інфраструктури.

Сніг миттєво тане, не утворюючи корки або криги, що істотно полегшує життя пішоходам, водіям і працівникам комунальних служб. Така технологія електричного підігріву застосовується не лише у Японії, а й у Канаді, США, Фінляндії, Норвегії, Ісландії та в деяких інших країнах. Так, наприклад, в Ісландії в якості джерела тепла виступають геотермальні води, якими багата територія цієї країни.

Читайте також: За якими правилами опалюються житлові приміщення в Італії

Оскільки
в Україні електричний обігрів доріг і тротуарів поки що перспектива далекого
майбутнього, а сніг не входить до категорії «відходів» у законодавстві, то
реагенти продовжують отруювати наше довкілля.

«Сніг
містить масу отруйних речовин: сажа, солі, масла машин, оксиди свинцю, солі
важких металів… Тому не можна просто вивозити сніг за місто, його потрібно
скидати на звалища», -  закликає директор
громадської організації «Київський еколого-культурний центр» Володимир Борейко.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: