Штучний інтелект розшифрував мову кашалотів

Вчені Массачусетського технологічного інституту та учасники природоохоронної ініціативи Project CETI з’ясували, що клацання кашалотів – це не просто звуки, а своєрідна мова, пише Успіх in UA та передають  Новини Ю.

Варіації клацань нагадують алфавіт і служать основою складної системи комунікації китів.

Дослідники проаналізували вокалізації 60 кашалотів і виявили, що ці ссавці використовують 21 тип клацань, які комбінують по-різному для передачі інформації. Деякі характеристики клацань, такі як їхня тривалість і кількість, залежать від контексту, що робить мову кашалотів ще складнішою. Це відкриття натякає на те, що мова не є унікальною особливістю людей.

Серії клацань кашалотів тривалістю менше 2 секунд діють як коди – основні одиниці (фонеми) спілкування китоподібних. Раніше було відомо, що ці високосоціальні ссавці використовують унікальні послідовності клацань для ідентифікації, проте вперше вдалося продемонструвати комбінаторну та контекстно-залежну структуру їхнього спілкування.

Дослідники за допомогою машинного навчання проаналізували вокалізації, записані у 60 кашалотів (Physeter macrocephalus) у період з 2005 по 2018 рік. У записах було виявлено загалом 8719 різних кодових сигналів, які були класифіковані за 21 типом, визначеним у попередніх дослідженнях. Китоподібні використовують ці кодові сигнали двома способами: або по черзі їх видають, або накладають свої вокалізації один на одного під час спілкування, створюючи патерни як на рівні окремих сигналів, так і на рівні всієї структури хору.

Деякі характеристики кодових сигналів у кашалотів залежать від контексту. До них відносяться рубато, подовження або скорочення кодового сигналу, не пов’язане з кількістю клацань; і орнаментація, додавання додаткових клацань до базового кодового сигналу. Навпаки, закономірності ритму і темпу, мабуть, не залежать від контексту. У сукупності цей невеликий набір різних характеристик кодових сигналів створює величезну кількість помітних звуків, подібно до фонем у людському фонетичному алфавіті.

У статті вчені зазначають, що об’ємні комбінаторні системи вокалізації вкрай рідкісні в природі. Однак використання їх кашалотами демонструє, що такі системи не є унікальною людською здібністю і можуть розвиватися під впливом абсолютно різних фізіологічних, екологічних та соціальних факторів. Бджоли також мають комбінаторну систему спілкування, але у них вона здійснюється за допомогою танцю, а не співу. Комбінації їхніх рухів повідомляють, наприклад, про напрямок і відстань до джерела їжі.

Учені вважають, що складність патернів дає змогу припустити наявність у китів подвійності в системі комунікації. Це схоже на те, як ми, люди, використовуємо різні мови. У них контекстно залежні одиниці, наприклад, літери, комбінуються різними способами для створення нових одиниць з новим змістом. Ця стратегія значно підвищує складність спілкування.

Більше новин читайте на GreenPost.