Що зміниться при введенні надзвичайного стану – деталі

Очільник МОЗ Ілля Ємець закликав депутатів Верховної Ради проголосувати за введення надзвичайного стану в країні через коронавірус.  (!) Не плутати ні із воєнним станом, ні із надзвичайною ситуацією , введеною вже у 9 областях ( Київській, Чернівецькій, Житомирській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській Донецькій, Тернопільській областях, у Києві та Тернополі).

Надзвичайний стан має свої особливості, про які в соцмережах шириться чимало чуток. GreenPost розбирався, що означає це поняття.

Що таке НС?

Закон «Про правовий режим надзвичайного стану» визначає надзвичайний стан як «особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня». Під час НС зростають повноваження відповідних органів державної влади, військового командування та органів місцевого самоврядування. Саме вони мають подбати про відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, а також дотримання законності та нормальне функціонування економіки. Проте конституційні права і свободи людини і громадянина та права й законні інтереси юридичних осіб на цей час може бути обмежено.

Як довго це може протривати?

Всеукраїнський надзвичайний стан може бути введено щонайбільше на 30 діб, в окремих місцевостях – щонайбільше на 60 діб. Проте за потреби Президент України може продовжити надзвичайний стан, але не більш як на 30 діб. А от достроково скасувати надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях Президент уповноважений у будь-який момент – аби лиш Верховна Рада звернулася з відповідною пропозицією. Щоправда, аргументи на кшталт "пора садити картоплю" для цього будуть недостатніми – треба, щоб було усунуто обставини, через які НС ввели.

Які саме обмеження на нас чекають?

Перелік їх виглядає доволі лячним, однак важливо буде, як саме це втілюватимуть на практиці. Крім того, влада вводитиме їх вибірково, керуючись доцільністю.

1) Встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан. Із першим ми вже зіткнулися, а от друга частина поки що є для нас доволі екзотичною. Хоча європейці вже звикли доводити поліцейським, що вискочили лише в найближчий продуктовий супермаркет, та писати розписки за кожну пробіжку.

2) Обмеження руху транспортних засобів та їх огляд. Процедура неприємна, але якщо ви не везете розчленований труп у багажнику, навряд чи є сенс хвилюватися.

3) Посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства. Більшість пересічних громадян цього пункту навіть не помітить.

4) Заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом. Ну, ми з початку карантину вже й забули про такі заходи.

5) Заборона страйків. Логічно.

6) Примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб. Імовірність, що до цього дійде, дуже маленька.

7) Тимчасова чи безповоротна евакуація людей із місць, небезпечних для проживання, з обов’язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень. На щастя, в нашій ситуації це точно не буде реалізовано.

8) Встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій. Це торкнеться хіба що лікарень та гуртожитків.

9) Тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань. Мешканці великих міст, котрі не перший рік потерпають від «злобудовників», на цьому пункті аплодують стоячи. Шкода, що він не обов’язковий, як і решта.

10) Встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів. Це вже втілено, тому цього вже точно можна не боятися.

11) Запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності. Цілком імовірно. І все залежатиме від того, як саме обліковуватимуть громадян для здійснення цього розподілення – за місцем реєстрації чи фактичного проживання.

12) Мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат. Навряд чи до цього дійде, оскільки українці – нація волонтерів і все, що можуть, роблять добровільно з перших днів оголошення епідемії.

13) Зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт. Можливо, але бізнес і так перегрупувався і шиє маски.

14) Усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов’язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов’язків зазначених керівників на інших осіб. Тут громадянам теж нема чого хвилюватися – за великим рахунком їм байдуже, як прізвище того, хто приймає рішення, аби результат був.

Можливе також оголошення цільової мобілізації населення з метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, проте навряд чи це наш випадок – медики та волонтери працюють над тим, щоб подолати спалах якомога швидше.

А чого під час НС не буде?

У деяких ЗМІ та соцмережах громадян лякають тим, що НС перетворить Україну на поліцейську державу. Однак насправді причини, котрі дають владі підставу для введення НС, не передбачають розгортання НС на повну силу – з використанням, так би мовити, додаткових опцій. Тому навіть після введення НС ніяка влада не має права вводити:

• комендантську годину;
• перевірку документів у громадян, а також особистий огляд, огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, житла та службових приміщень;
• заборону призовникам і військовозобов’язаним змінювати місце проживання без відома військкомату;
• обмеження або тимчасову заборону продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;
• обмеження або тимчасову заборону продажу алкоголю;
• тимчасове вилучення зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а також навчальної військової техніки тощо;
• цензуру;
• особливі правила користування зв’язком та передачі інформації через комп’ютерні мережі;
• заборону діяльності політичних партій та громадських організацій.