Що робити з крихтами від паски і шкаралупою від крашанок, ось що про це кажуть священники

4 хв на прочитання06 Травня 2024, 22:40
Що робити з крихтами від паски і шкаралупою від крашанок

Здавна шкаралупу з освячених у церкві яєць використовували, як захисний оберіг від лиха та хвороб.

На Великдень у церкві освячують різні продукти, які несуть у Великодньому кошику. Це паска, крашанки, м’ясо, ковбаса, масло, сир та інші. До освячених продуктів особливо шанобливо ставляться. Тому багатьох хвилює, що робити з крихтами, які залишаються від паски, та зі шкаралупою від крашанок? Чи можна їх викидати у смітник? З цього приводу в українців існують певні традиції та церковні правила.

На Пасху традиційно б’ються крашанками. А чи знаєте ви, що биття крашанками символізує боротьбу добра і зла? У кого яйце залишилося цілим – забирає побите. Найміцніше яйце зберігають упродовж трьох днів після Великодня.

Одну освячену крашанку традиційно зберігали вдома до наступного Великодня – від пожежі, грому, від хвороби, переляку, наговору. Писанку котили по полю й закопували в землю на ниві – щоб хліб колосився і не поліг. Також підкладали під вулик – щоб роїлися бджоли.У деяких місцевостях також зберігали шматок висушеної освяченої паски – давали з’їсти шматочок, як нездужали діти.

Здавна шкаралупу з освячених у церкві яєць використовували, як захисний оберіг від лиха та хвороб. Для цього її подрібнювали пальцями та складали маленький мішечок із бавовняної тканини червоного кольору. Цей мішечок вкладати дітям під подушки, аби вішали біля входу у будинок.

Шкаралупу крашанок ще клали в узголів’я на ліжку хворому. Люди вірили, що це допомагає одужати.

Що робити з крихтами від паски і шкаралупою від яєць

Традиційно усі крихти з великоднього столу та лушпиння від крашанок збирають на одну тарілку. Вважається, що шкаралупи з освячених яєць та крихти від паски не можна викидати у смітник. Люди до них ставляться з особливою шаною, як до святині.

У церкві ставлення до крихт та шкаралупи інакше. В іншому разі абсолютно всі освячені предмети (кошики, рушники, серветки, тарілки) мали б стати об’єктом шани. Освячуючи продукти у великодніх кошиках, священник лише благословляє їх. Тому вони не стають якимись священними.

Священники радять спалити або закопати харчові рештки освячених продуктів у землю, але за умови, що по ній не будуть топтатися. Тобто це можна зробити в себе на городі, на дачі чи піти до лісу. Можна й викинути у смітник – це також не буде гріхом.

Втім, у церкві кажуть, що не можна викидати у сміття наліпки для великодніх яєць, на яких зображено Ісуса Христа, Діву Марію чи будь-які інші святі. При цьому священники не радять використовувати такий декор взагалі: його викидають у смітник, а так робити у жодному разі не можна!

Щодо крихт від паски, її викидати у смітник не можна, освячена вона чи ні. До будь-якого хліба в Україні ставляться шанобливо, а до паски тим паче. Тому крихти після неї потрібно зібрати і віддати птахам.

Зберігати крихти та шкаралупу немає потреби. Коли ви їсте освячені продукти на інші свята, то ви ж не зберігаєте качан від яблука чи кісточки.

Збирати крихти з великоднього столу – це радше народна традиція, ніж релігійне правило. Так здавна робили робили українці: крихти від паски, шкаралупи від яєць та інші залишки їжі з великоднього столу ретельно збирали і викидали у вогонь, а попіл потім закопували “де люди не ходять”, або закопували на полі під городину – для кращого врожаю, або давати домашнім тваринам чи птахам – щоб добре велося господарство.

Шкаралупу можна закопувати і в горщики з квітами, якщо у вас немає саду чи городу.

Більше новин читайте на GreenPost.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: