Що робити, якщо в класі є дитина з симптомами COVID-19? 

Директор Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян оприлюднила на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук покрокову візуалізацію дій у разі виявленні у групі/класі дітей із ознаками коронавірусу. Її пост відразу спричинив бурхливу дискусію. 

GreenPost розібрався, до чого слід насправді готуватися батькам та педагогам з урахуванням специфіки цього навчального року.

Нищівна критика

Епідеміолог-інфекціоніст Олексій Галімський (стаж роботи за фахом 19 років) вважає, що цю інфографіку малювали люди, які не орієнтуються не лише в медицині, а й у навчальному процесі.

Він не з таким оптимізмом, як Олена Фіданян, реагує на оприлюднену інфографіку та зупинився на деяких найбільш сумнівних пунктах нових рекомендацій для шкіл.

1. «Медпрацівник забирає дитину до ізолятора».

 Наприклад, Олексія Галімського насторожує, що до медпункту дитину має відводити не вчитель, а медичний працівник.

 «Скільки часу мине, доки медсестра добіжить до класу через усю школу і відведе цю дитину? Дитині стало зле, вчитель має взяти її за руку і відвести чи віднести до медпункту. Медсестра має сидіти в медпункті, бо доки вона ходитиме, комусь іще стане погано», – розмірковує лікар.

2. «Медпрацівник у разі потреби викликає швидку».

Цей пункт в інфографіці, на думку Олексія Галімського, взагалі є зайвим.

«Яка альтернатива? Робочий день, батьків нема, на медпункті в ізоляторі перебуває дитина з інфекційним захворюванням, яке медсестра не повинна лікувати… Дитина має потрапити на прийом до лікаря», – пояснює інфекціоніст.

3. «Дітей групи/класу ізолюють».

Олексій Галімський зауважує, що не можна вважати весь клас заразним, щойно комусь із дітей стане зле.

«Який фізичний сенс ізоляції цих дітей?» – запитує лікар.

 4. «Технічний працівник проводить дезінфекцію приміщень».

Епідеміолог узагалі скептично ставиться до дезінфекцій у випадку із коронавірусом.

«По-перше, вірус не живе на поверхнях. По-друге, достатньо зробити прибирання з використанням миючих засобів і провітрити. Все, фініта!», – каже лікар. (У свою чергу GreenPost не агітує проти дезінфекції. Ми лише публікуємо думку спеціаліста, який знається на вірусах – ред.)

 5. «Обмежує вхід до приміщень, де перебувала дитина з ознаками хвороби».

«Дитина ж могла зайти в будь-який туалет, і що тепер?» – запитує Олексій Галімський, пояснюючи, що неможливо встановити всі локації, на яких могла побувати хвора дитина.

6. «Районне управління освіти інформує медичну установу».

Лікар-епідеміолог вважає зайвими такі дії, оскільки медичний працівник при школі може це й сам зробити.

«А з іншого боку – яку медичну установу вони інформують? За місцем проживання нема медичної установи, але є сімейний лікар, і в кожного він свій. Крім того, тут ідеться не лише про персональні дані, а й про конфіденційну інформацію – хіба це є в посадовій інструкції працівника РУО? Нічого, що це трішечки порушення чинного законодавства?» – говорить Олексій Галімський.

 7. «Вчитель/вихователь проводить інструктаж з дітьми».

Наявність цього пункту в інструкції для шкіл також насторожує епідеміолога.

«Під чию відповідальність? Мабуть, під особистий підпис у журналі обліку інструктажів? Чи бере з них розписку про адміністративну відповідальність за порушення якихось заходів безпеки?» – Олексій Галімський не знаходить практичної відповіді на власне риторичне питання.

 8. «Діти з групи/класу, де виявлено дитину з ознаками хвороби, переходять на самоізоляцію до отримання лабораторних досліджень».

На думку Олексія Галімського, в Департаменті освіти та науки забули, що діти неповнолітні й неповносправні, і питання ізоляції дітей – це не їх питання, а питання їхніх батьків.

«На підставі чого здійснюється самоізоляція цих дітей?» – запитує лікар.

Окрім того, епідеміолог нагадує про тижневі черги на тести до лабораторних центрів. Це означає, що після кожного захворювання на будь-що дитини з класу, де навчається 30 дітей, на тиждень припинятимуться заняття.

Можливо, в такому разі взагалі нема сенсу їх відновлювати?

Не менш рішуча підтримка

Освітній омбудсмен України Сергій Горбачов нагадує, що алгоритм для таких дій в навчальних закладах існує досить давно. Він закріплений у «Положенні про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу» і чітко регламентує дії працівників закладу освіти.

Щоправда, зараз цей порядок уточнюється.

«Скажімо, у Регламенті відновлення освітнього процесу, затвердженому Департаментом освіти та науки КМДА, рекомендується звернутися до медичного працівника закладу освіти не особисто, а подзвонити, щоб запобігти зайвим контактам», – говорить Сергій Горбачов.

Освітній омбудсмен вважає, що найпершим обов’язком закладу освіти є безумовне дотримання права учасників освітнього процесу на життя та здоров’я. Головне для батьків, щоб дитина була жива-здорова.

Оскільки ні заклад освіти, ні батьки (переважно) не є медичними працівниками, то тільки лікарі мають право робити висновок, небезпечний чи безпечний стан дитини.

Саме тому, якщо є підозра на небезпеку для життя та здоров’я дитини, необхідно майже одночасно робити два перші дзвінки: до швидкої і до батьків чи опікунів.

«Я знаю, що у наших учителів є незрозуміла фобія, що їх покарають за виклик швидкої до школи, – говорить Сергій Горбачов. – Перепрошую, це якісь вигадки. Вже багато років жодних санкцій чи просто зауважень стосовно того, що школа викликає швидку, не було. Більше того, управління освіти, де є притомні керівники, тільки вітають, якщо вчителі діють за протоколом і негайно викликають швидку, бо це питання безпеки дитини».

Омбудсмен розуміє, що можливий режим роботи закладів освіти із постійними самоізоляціями як учнів, так і вчителів може викликати суттєві проблеми, аж до колапсу освітнього процесу, однак вважає це єдино можливим виходом у нашій ситуації.

«Коли у вас вдома пожежа, чи станете ви обирати гарні туфлі, щоб вискочити з квартири? – запитує Сергій Горбачов. – Небезпека та пандемія – реальні. Нам треба починати навчальний рік і гнучко реагувати, маючи найпершим пріоритетом життя і здоров’я дитини. Так, може бути колапс, школи можуть закриватися. Це дуже вірогідно – і мене надзвичайно засмучує, але коли в країні дві тисячі нових випадків захворювання щодня – це справді небезпечно! І діяти треба так, щоб насамперед захистити життя і здоров’я всіх у школі».

Замість висновків

Навіть якщо ви вперше побачили інфографіку-алгоритм поведінки медичних працівників у школах на час пандемії, не варто відразу хапатися за серце. Очевидно, що на практиці все може виглядати зовсім по-іншому.

Олена Бухно, начальник Управління дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Департаменту освіти і науки м. Києва, розповіла про те, якою вона бачить поведінку педагогів та медпрацівників в такій ситуації.

Вона уточнює, що швидку викликатимуть лише у разі високої температури в дитини, коли буде загроза життю і здоров’ю. Паралельно інформуватимуть батьків.

Натомість батьки мають звернутися до свого сімейного лікаря і виконувати всі його інструкції.

Що ж до тестів на COVID-19, то школа не має до них ніякого стосунку. Чиновниця не знає, хто саме має оплатити таке тестування.

У будь-якому разі, якщо учневі доведеться робити тест на COVID-19, то це буде за рекомендацією лікаря, а не за рішенням педагогів. У цій ситуації школа уповноважена лише ізолювати дитину з ознаками ГРВІ та звернутися до лікарів.

До речі про ізолятор. Олена Бухно пояснила, що йдеться про окреме приміщення з туалетом, рукомийником та ліжками, де можна розмістити 1-2 дитини з підозрою на коронавірус.

Також вона пояснила, де школа має ізолювати однокласників захворілої дитини, якщо в класі в цей час має відбуватися дезінфекція.

«Їх переведуть в інше приміщення, попередньо прибране і дезінфіковане, де діти добудуть цей день, доки їх не заберуть батьки», – говорить чиновниця.

Подальші дії вчителя, який контактував із хворою дитиною, залежатимуть від висновків та рекомендацій лікарів.

Навіть якщо діагноз «COVID-19» буде лише під питанням, усю групу чи клас ізолюватимуть разом із учителем на 14 днів.

Цієї долі уникне лише медпрацівник, який при такому алгоритмі постійно контактуватиме з дітьми з підозрою на COVID-19: йому після контакту з дитиною, котра має якісь симптоми, достатньо змінити рукавички, маску і опційно халат. «У протичумному костюмі медпрацівник точно не буде ходити», – запевняє Олена Бухно.

Пояснила чиновниця і те, хто такий черговий адміністратор, який фігурує в інфографіці.

«Щодня у школі є людина, яка відповідає за все, якщо директора нема на місці, – пояснює Олена Бухно. – Це може бути заступник директора з навчально-виховної роботи абощо».

Чиновниця запевняє: будь-яка дитина з ознаками ГРВІ не розглядається як потенційно хвора на COVID-19.

«Діти дуже часто хворіють, – говорить Олена Бухно. – Ми це спостерігали з 1 червня, коли відкрилися дитсадки. Ми аналізували кількість дітей, які хворіли за цей період, і хворих на COVID-19 були одиниці (ніхто не заразився, до речі), але ГРВІ було достатньо багато: діти три місяці не ходили до садочка, потім усі зійшлися, у когось щось було у прихованій формі – дитина, в якої імунітет не такий сильний, відразу підхопила – і пішла ланцюгова реакція. Те саме буде і в школі. Так відбувається щоосені».

На запитання, що робити, якщо батьки не зможуть забезпечити дітям двотижневе дистанційне навчання, чиновниця відповіла, що це питання батьків, їхніх лікарів та роботодавців.

«Коли сталося лихо і ми 12 березня були змушені закрити всі школи і дитячі садочки, всі знайшли таку можливість – адже це здоров’я їхніх дітей. У канікулярний період теж батьки працюють, а діти вдома. На те ми і батьки, щоб вирішувати це питання».

Усі люди (у даному випадку діти і вчитель), які контактували з хворим на COVID-19, мають звернутися до свого сімейного лікаря і повідомити його про цей факт.

Якщо з’являться симптоми, пройти курс лікування й отримати відповідну довідку. З нею (або без неї, якщо симптомів так і не з’явилося) за два тижні можна буде повернутися до школи.

Як це все буде технічно виконуватися – залежить від умов у школі, говорить чиновниця.

«Директор відповідає за все, що відбувається у школі», – підкреслює вона.

Що ж, схоже, цей навчальний рік запам’ятається директорам шкіл, учням та батькам як жоден інший.