Грудневі ночі — найдовші, оскільки саме в цьому місяці відбувається зимове сонцестояння. Відтак вони відкривають більше можливостей для астрономічних спостережень. Останній місяць року рідко тішить нас ясним небом — утім, він багатий на цікаві астрономічні події, розповідає Universe Space Tech.
Поступово покращується видимість найяскравішої планети — Венери. Напевно її сяйво вже привернуло вашу увагу: Вечірню зірку легко побачити на південному заході, щойно Сонце сховається за обрієм. Золотистий Сатурн продовжує повільно рухатися сузір’ям Водолія, і впродовж грудня двічі на планету відкидатиме тінь її найбільший супутник — Титан.
Наприкінці першого тижня грудня Юпітер, який зараз прикрашає сузір’я Тельця, перебуватиме у протистоянні, отже ним можна буде милуватися всю ніч. У середині місяця досягне піка потужний метеорний потік — Гемініди. А 25-го грудня найшвидша планета — Меркурій — опиниться у найбільшій західній елонгації. Поблизу цієї дати ви зможете впродовж ночі спостерігати всі планети Сонячної системи.
Також на нас очікує вельми рідкісне явище, хоча його й неможливо спостерігати безпосередньо — другий молодик упродовж одного календарного місяця. Такий молодик традиційно називають Чорним Місяцем.
Безперечним королем грудневого неба є багатий на яскраві зорі Оріон. Саме тут «мешкає» єдина туманність, яку можна побачити неозброєним оком — Туманність Оріона. Трошки південніше та cхідніше від цього сузір’я можна знайти найяскравішу зорю неба — Сіріус — α Великого Пса. Вона ніколи не піднімається високо в наших широтах і завдяки турбулентності атмосфери видовищно переливається всіма кольорами.
Ось детальний огляд найцікавіших астрономічних подій грудня 2024 року.
Продовжується низка рідкісних подій, під час яких найбільший супутник Сатурна — Титан — відкидає свою тінь на планету. Такі серії включають кілька транзитів упродовж кількох місяців, а між серіями минає приблизно 15 років. Наразі Сатурн віддаляється від Землі, що ускладнює спостереження таких дрібних деталей, як тінь супутника на ньому.
6 грудня тінь Титана почне наповзати на планету о 20:32 і буде поволі просуватися увесь час, поки Сатурн перебуватиме над горизонтом. Оптимальним часом спостережень можна вважати 21:00–21:30, коли тінь уже повністю увійде на диск, а (для Києва) планета буде на висоті 18°–15° над південно-західним горизонтом.
22 грудня транзит розпочнеться о 19:30, і, знову ж таки, тінь Титана перебуватиме на диску планети аж до її заходу. Найкращий проміжок часу для спостережень — із 19:55 (Сатурн на висоті 19°) до 20:30 (15° над горизонтом).
Найбільша планета Сонячної системи опиняється у протистоянні майже щороку — між сусідніми протистояннями Юпітера проходить приблизно 13 місяців. Протистоянням, або опозицією, зовнішньої планети називається така конфігурація, за якої Земля перебуває точно між Сонцем і цією планетою, завдяки чому вона сягає піка своєї яскравості й доступна для спостережень упродовж усієї ночі. Навіть невеличкий телескоп або бінокль дозволить вам побачити диск планети та 4 її найбільших супутники: Іо, Європу, Ганімед і Каллісто.
Цікавий факт: Юпітер опиниться в опозиції 7 грудня між 22 та 23 год., але на найменшій відстані у 611 млн км планета буде 6 грудня орієнтовно опівдні. Це пов’язано з невеличкою витягнутістю орбіт — як Землі, так і Юпітера.
Гемініди — доволі широкий потік, що діє з 4 до 20 грудня. Хоча і не такий популярний, як серпневі Персеїди, Гемініди є найбільш потужним зорепадом року. Цим метеорам приділяють у середньому менше уваги через несприятливі погодні умови — холод і суцільну хмарність, що є типовими для грудня у наших широтах. Радіант потоку перебуває у сузір’ї Близнят — Gemini, звідки й походить назва. Але вам не варто концентруватися саме на цій точці, оскільки риски метеорів з’являтимуться по всьому небу. ZHR Гемінід у максимумі сягає 150 — кількість метеорів, яку міг би побачити спостерігач на ідеальному небі за годину, якби радіант був у зеніті. Метеори цього потоку доволі повільні: оскільки частинки летять не назустріч нам, а наздоганяють Землю, то входять в атмосферу зі швидкістю лише 35 км/с, і тому «падаючі зорі» мають жовтуватий, а не білий колір. Цього року, на жаль, максимум активності потоку припадає на майже повний Місяць, що сховається за обрієм лише ближче до ранку. Проте серед Гемінід іноді зустрічаються доволі яскраві метеори й навіть боліди, які можна побачити й за умов місячної повні, особливо якщо спробувати сховатися в тінь.
Урсиди проявляють активність із 17 до 26 грудня, досягаючи максимуму 22-го. Хоча очікуваний ZHR складає лише 10, спостереженням менше заважатиме Місяць, який матиме фазу 53 % та з’явиться над горизонтом лише після опівночі. До того ж ці метеори можуть піднести сюрприз. Так, наприклад, у 1945 році спостерігалося за різними даними від 100 до 170 метеорів на годину.
Радіант потоку розташований у сузір’ї Малої Ведмедиці, поблизу його другої за яскравістю зорі — Кохаб, — тож він завжди перебуває над горизонтом. Максимум потоку доволі вузький і прогнозується приблизно на північ із 22 на 23 грудня.
Останній цьогоріч шанс побачити Меркурій припадає на другу декаду грудня. 25-го числа найшвидша планета Сонячної системи відійде від її центральної зорі на 22° у західному напрямку, відтак буде спостерігатися вранці до сходу Сонця майже точно на південному сході. Тож для успішних спостережень варто обирати місце так, щоб цей напрямок був відкритим. Хоча Меркурій дуже яскравий і його блиск сягає -0.4m, він швидко тане у світлих барвах ранкового неба. Оптимальне вікно для спостережень дуже вузьке — між 07:00 та 07:15 (для Києва), коли планета перебуває у 6°–8° над горизонтом, а Сонце — у 8°–6° під ним. Приємним доповненням передсвітанкового пейзажу може стати тонкий серпик старого Місяця.
Аби упіймати Меркурій, вам не обов’язково спостерігати його саме 25-го грудня. Проміжок часу з 19 по 27 буде приблизно однаково сприятливим.
Більше новин читайте на GreenPost.