Самих штрафів мало: чи допоможе посилення покарання за підпали

Саме лише підвищення штрафів за підпали не допоможе кардинально покращити ситуацію. Про це, коментуючи публікації GreenPost, пишуть фахівці – екологи, юристи, екологічні інспектори.

Маєш землю - маєш відповідальність

Так, агроном і експерт Всеукраїнської екологічної ліги Олексій Бурковський вважає, що частину відповідальності мають нести землекористувачі, які не убезпечили свої угіддя від потенційної пожежі. 

«Пропоную ввести таксацію для землевласників/землекористувачів за кожен гектар, що згорів на їхніх угіддях. Це не штраф, це податок на спалений гектар рослинного покриву, а для паліїв залишиться штраф. Якщо палія знайдуть, то він сплачуватииме й таксу. Це заохотить місцевих шукати паліїв. А введення такси одразу зупинить пали на орних землях, де агрофірми та фермери щоліта випалюють стерню», – пише експерт.  

З цим погоджується й небайдужий громадянин Володимир Покровець.

«З мого досвіду, 80% найсильніших підпалів здійснюють працівники агрофірм на межах своїх ділянок щоб потім переорати незаконно випалену ділянку. Змусити агрофірми контролювати пожежну обстановку на своїх ділянках і прилеглих до них заказниках, торфовищах, лісах, змусити їх висаджувати лісосмуги, які вони і спалюють. Кадастрова карта показує, хто є орендатором ділянки, якщо орендатора не виявиться, а врожай на ділянці є, то арештовувати ділянку разом з врожаєм. Також кваліфікувати підпал як диверсію, тому що знищується майно і ресурси громади», – вважає Володимир Покровець.

Невідворотність важливіша за суворість 

Про те, що важливий не так розмір штрафів, як невідворотність покарання пише юрист, координатор групи «Досить труїти Кривий Ріг» Олена Шафранова.

"Якщо ми говоримо про «адмінку» (адміністративну відповідальність - ред). Невідворотність по КУпАПП (Кодекс України про адміністративні правопорушення – ред.) така собі, починаючи зі  строків притягнення до відповідальності – два місяці з моменту вчинення правопорушення. Потім купа підстав скасувати протокол за формальними ознаками й уникнути відповідальності, потім дуже, ну дуже довгі строки розглядів «адмінок» місцевими судами, а ще й спробуй злови того порушника», – зазначає Олена Шафранова.

На невідворотність покарання і прецеденти звертає увагу й ветеран асоціації «Зелений світ» Сергій Федоринчик.

«Думка про підвищення розміру штрафів за підпалювання сухої трави є слушною. Разом з тим, важливіші ПРЕЦЕДЕНТИ РЕАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. Треба, щоб на всю Україну було доказово встановлено кілька осіб, винних у підпалюванні, з усіма належно оформленими подробицями і покарано фінансово хоча б у нині можливих розмірах. Ці історії обов’язково мають бути викладені на всю країну, зокрема по телебаченню, і ці сюжети з конкретними адресами згарищ і прізвищами підпалювачів неодноразово повторені. Щоб усі інші підпалювачі зрозуміли - наступними відповідачами можуть стати вони і відповідно "прославитися", а розміри штрафів можуть бути суттєво більшими. Екоінспекція має давати якомога точніше наведення через факти та акти, а остаточне встановлення, затримання, притягнення - робота Нацполіції», – підкреслює Сергій Федоринчик.

Про те, що порушника дуже складно пише й начальник управління державного екологічного нагляду (контролю) у Черкаській області Олесандр Позняков.

«Поки у нас буде презумпція невинуватості й інспектору потрібно буде доказувати вину порушника (радянська система), а не навпаки як закордоном.... Поки потрібно буде інспектору возити із собою відеокамери і від двох до чотирьох свідків щоб довести вину, поки буде важка система притягнення до відповідальності порушників і настання безповоротного покарання, –[ніякі штрафи працювати ефективно не будуть]. Знаю про це по своєму досвіду коли виписував штраф і з чотирма свідками. Справа доходила до Верховного суду. І суддя сказав, що у мене є чотири свідки тому він не може мені не повірити... А якби не було – то все...», – ділиться досвідом екоінспектор.

pixel

Також Олександр Позняков пише, що зараз лише екоінспектори мають право складати протоколи за підпали рослинності, але у складі ДЕІ не так багато працівників, вони просто фізично не можуть встигнути на усі випадки. Тому коло уповноважених складати протоколи треба розширювати.

«Необхідно розширити повноваження по складанню протоколів на МНС, органи місцевого самоврядування та поліцію, тобто також на оперативні служби, які першочергово прибувають на місце події і можуть виявляти за рахунок раптовості правопорушників», - додає начальник управління державного екологічного нагляду.

Аналітик центру «Суспільство і довкілля» Andriy Andrusevych заперечує доцільність запровадження покарань «без суду  і слідства», тобто без необхідності якісно доводити провину і без можливості людини доводити і захищати свою невинуватість.

«Вважаю потрібен системний підхід на попередження та запобігання, а система покарання лише має сприяти цьому. Переконаний, спільний план дій Нацполіції, ДСНС та ДЕІ може бути ефективним підходом. Але у нас радянське бачення поки що за формулою "запрєтіть и наказать". Тому дискусія про те, як би то покарати швидше і легше є недоцільною у демократичному суспільстві, якщо ми такого прагнемо. Принаймні за відсутності (а) ефективних засобів захисту власності у власників земель, (б) системи профілактики та попередження підпалів», – опонує колегам Андрій Андрусевич.

Залучати усі ресурси

Співзасновник організації «Зелений фронт» і журналіст з великим досвідом роботи у виданнях жз протипожежної тематики Олег Перегон зазначає важливість єдиного управління у ліквідації пожеж.

«Має бути:

1. Примусове залучення органами ДСНС, а також підрозділами місцевої та відомчої пожежної охорони, до гасіння т.з. "природних" пожеж усієї необхідної техніки розташованих поблизу агропідприємств (а також фермерських та приватних господарств) до повного погашення вогню.
2. Створення тимчасових пожежно-вартових добровільних дружин у селах та селищах, де найчастіше виникають такі загоряння з обов’язковим поперемінним чергуванням усіх мешканців певного віку та стану здоров’я.
3. Винагорода за викриття паліїв.
4. Відсутність допомоги (окрім медичної ургентної) у разі пожежі винуватцям підпалу у разі втрати від вогню майна або здоров’я».

Покращити підзаконні акти

Фахівці звертають увагу і на недоліки підзаконних актів. Зокрема, тих, що визначають порядок нарахування збитків.

«Шкода за спалювання рослинності по площі рахується тільки по ПЗФ (природно-заповідного фонду – ред.). Постанова КМУ 541 (Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, - ред), а по іншим територіям немає методики», – зазначає Олександр Позняков.

На цю ж проблему звертає увагу екологиня з Одещини Elena Popova

«По ПЗФ спалювання рахується не для всіх екосистем, і якійсь дивний розрахунок - в залежності від загальної площі випалу шкода на спалений гектар різна - це слід уточнювати та доповнювати у постанові КМУ», – пише експертка.

На необхідність удосконалення обліку порушень звертає увагу голова наглядової ради у Digital agency e-Ecology Сергій Воробйов.

«Результати фіксації одразу, автоматично, після фото, відеофіксації вносити до системи, щоб вони і потім були доступними і готовими для обробки. Бо пишем-пишем-пишем, а потім скануєм-скануєм-скануєм, дещо трудозатратний шлях», – вважає Сергій Воробйов.

Потрібна аналітика

На відсутність якісної аналітики і необхідність застосування економічних стимулів вказує еколог Валентин Щербина

«Потрібно чітко ідентифікувати причини пожеж за статистикою ДСНС хоча б. Далі за категоріями причин та місцем правопорушення розробляти заходи. Село - одні заходи, місто - інші, по-за межами населених пунктів - інші. Комплексний підхід. Потрібно ще чітко відокремити за категоріями причин штрафи і збитки. Це гнучка система. Далі - за основними причинами. Перша причина - економічна. ДП (дизельне пальне – ред.) коштує 28 грн/л, дискування пожнивних решток - до 11 л /га (дуже суха земля і підвищене навантаження на трактор) = близько 300 грн/га. Економія завдяки спалюванню 500 га (середня площа фермерського господарства) = 150 000 грн. Це вартість дискування. Звичайно, не все дискується. Але штраф за підпал+збитки мають перевищувати цю суму  300 грн/га. Інакше це не працюватиме», – вважає еколог.

Інша причина підпалів на думку пана Щербини - традиційне невігластво.

«За спалювання бур'яну на городі бабусю в селі притягувати до відповідальності не реально! Пожалкуйте дільничого, він нічого з цим не зробить, будемо мати від них тільки бадьорі рапорти (він там між людьми живе, по землі ходить...). Треба йому реальні завдання ставити - достатньо й попередження, профілактику правопорушень він робить і так, нехай заодно й про неприпустимість отруєння сусідів димом бабці говорить... А от дядьку, що спалює бур'ян поза межами господи "щоб трава зеленіша росла" - штраф 10-20 неоподаткованих, дільничий може сам протокол скласти, це реально, і працюватиме», – додає Валентин Щербина.

Нагадаємо, що нещодавно Верховна Рада підвищила штрафи за спалювання рослинності.