Вєтрова Влада2 хв на прочитання6 годин тому
24 березня Київ став центром обговорення майбутнього української аквакультури та промислового рибальства. Всеукраїнський форум зібрав владу, бізнес та міжнародних партнерів (EU4SmallFarms, BRDO) для фіксації результатів реформи, що триває з 2022 року.
Цифрова революція: еРибальство та еІнспектор
Головним інструментом прозорості визначено повну цифровізацію галузі.
- еРибальство: Система вже довела свою ефективність, принісши 170 млн грн додаткових доходів до бюджету. Це фундамент для повної простежуваності походження риби «від човна до столу».
- еІнспектор: Новий експериментальний проєкт для рибоохоронних патрулів. Його мета — цифрова підзвітність інспекторів та мінімізація корупційних ризиків під час контролю на водоймах.
Ключові пріоритети на 2026 рік:
- Гармонізація законодавства: Наближення до acquis ЄС у сфері сільського господарства. Це відкриває українським виробникам шлях на європейські ринки.
- Інвестиційна привабливість: Як зазначив Міхаель Вольф (Представництво ЄС), прозорий доступ до ресурсів через аукціони та електронні сервіси є головною умовою для приходу іноземних інвесторів.
- Розвиток аквакультури: Створення рівних умов для малих та середніх фермерів, що підкріплюється грантовими програмами (наприклад, нещодавнє розширення підтримки ФАО на нові області).
«Ми формуємо середовище, у якому прозорість і цифрова підзвітність стають основними запобіжниками корупції», — наголосив Голова Держрибагентства Ігор Клименок.
Що це означає для споживача та бізнесу?
Для бізнесу — це зрозумілі «правила гри» та можливість отримувати фінансування під проєкти модернізації (як-от УЗВ-системи чи японська наноплівка). Для споживача — гарантія якості та безпечності рибної продукції, вирощеної за високими стандартами контролю.
Більше новин читайте на GreenPost.