Від 24.02.2022 понад тисячу нафтотанкерів РФ було помічено у Балтійському морі. Багато з них старі й не мають страхування. Екологи б'ють на сполох і вимагають санкцій щодо «тіньового флоту». Про це розповідає Deutsche Welle.
Близько двох тижнів тому рятувальникам вдалося благополучно відбуксирувати німецький нафтовий танкер Annika, який перебував у Балтійському морі біля узбережжя федеральної землі Мекленбург – Передня Померанія, назад у порт Ростока. Судно завдовжки 73 м спалахнуло приблизно через годину після виходу в море. Люди не постраждали, шкоди довкіллю не було. Проте цей інцидент викликав великий резонанс: важко собі уявити, що могло б статися, якби рятувальна операція провалилася. Поки вона проводилася, акваторія та повітряний простір у радіусі трьох морських миль навколо судна, на якому сталася пожежа, було закрито.
За даними екологічної організації Greenpeace, біля німецького узбережжя Балтійського моря чи не щодня існує небезпека набагато більших аварій, але громадськість не звертає уваги на цю загрозу. За словами Тіло Мака, морського біолога й активіста Greenpeace, причина у застарілих російських нафтових танкерах, з яких складається так званий російський «тіньовий флот», і які щодня виходять через Балтійське море у міжнародні води. Як розповів Мак, «Грінпіс» представив список із приблизно 200 кораблів, які необхідно терміново вивести з експлуатації.
«Ми використовуємо список із більш ніж 4000 старих танкерів і застосовуємо кілька критеріїв. Насамперед, чи були ці танкери помічені в Балтійському морі в останні два з половиною роки, тобто з початку війни Росії проти України, а також ми звертаємо увагу на танкери завдовжки понад 180 м», — говорить він.
У результаті екологи встановили, що 192 судна застаріли, не були застраховані належним чином і хоча б один раз виходили до Балтійського моря. Кінцевим пунктом їхнього морського шляху найчастіше є Індія чи Китай. Так званий прохід Кадетрінне на північний схід від Ростока вважається найскладнішою і найнебезпечнішою ділянкою Балтійського моря для проходження суден. Проте, за даними екологів, такі кораблі переважно проходять цей складний маршрут без підтримки лоцманів, які знають місцевість. І це означає, що небезпека аварій зростає.
Ситуацією в прибережному регіоні стурбовані не лише екологічні організації, а й політики Соціал-демократичної партії (СДПН), що входить до правлячої коаліції в Німеччині.
«Танкерам у середньому 16-17 років. Вони погано обслуговуються, а це означає, що у них багато технічних дефектів. Але головне — вони не застраховані належним чином», — наголошує Даніель Шнайдер, голова парламентської групи з морської політики у бундестазі. Депутат із СДПН звертає увагу на те, що кілька сотень таких кораблів вже перебувають у списку санкцій, і цей список необхідно розширити.
«А ми маємо активізувати співпрацю з деякими державами, під чиїм прапором ходять ці судна, такими як Панама чи Греція», — додає Шнайдер. Деякі держави дозволяють іноземним судам виходити в море під своїм прапором, не надто звертаючи увагу на те, в якому вони стані, пояснює він. І в майбутньому цим державам доведеться заборонити видавати ліцензії судам, які не мають необхідного страхування.
Екологи з «Грінпіс» зараз насамперед мають намір зробити так, щоб близько 200 виявлених ними танкерів були піддані санкціям з боку ЄС.
«Очевидно, що як тільки ці танкери потраплять до списку санкцій, вони більше не будуть використовуватися для експорту російської нафти. А це саме те, що нам зараз потрібно», — говорить Тіло Мак.
Санкції Заходу проти Росії після її вторгнення в Україну в лютому 2022 року сильно послабили РФ, але, за оцінками експертів, використання нею «тіньового флоту» призвело до того, що перевезення Росією сирої нафти по всьому світу не поменшало ні на краплю. Найчастіше частина російської нафти на танкерах із «тіньового флоту» навіть перевантажується у відкритому морі, щоби приховати її походження з Росії. За оцінками Мака, Росія вже інвестувала у такі застарілі танкери близько 10 млрд євро.
Причиною виникнення «тіньового флоту» стало рішення ЄС після початку війни РФ проти України ввести санкції на експорт російської нафти. Хоча загальний обсяг судноплавства в Балтійському морі відтоді знизився, обсяги перевезень, які здійснюються за допомогою «тіньового флоту», збільшилися на 70 %. Таким розвитком подій стурбовані країни ЄС, зокрема, Данія. Влітку уряд у Копенгагені заявив, що хоче вивчити питання про те, чи можна обмежити чи навіть заборонити рух російських танкерів у Балтійському морі. Проте уряд РФ відразу ж нагадав про старі угоди про вільне судноплавство у міжнародних водах, таких як Копенгагенська конвенція 1857 року, яка передбачає, що всі данські протоки вільні для будь-якого морського торговельного судноплавства.
Занепокоєння з приводу активності російського «тіньового флоту» зростає й у Німеччині. Земельний уряд у Кілі хоче розглянути це питання у листопаді на наступній екологічній конференції всіх федеральних земель — і таким чином нарешті привернути більше уваги до цієї проблеми.
Більше новин читайте на GreenPost.