Резолюція Європейського парламенту щодо недопустимості будівництва вітряків на високогір’ї Карпат

Європейський парламент прийняв офіційну резолюцію, у якій піддав жорсткій критиці практику будівництва вітрових електростанцій на високогірних природоохоронних територіях українських Карпат. В основу документа покладено звіт Комісії Євросоюзу по Україні, сформований за участю експертів організації WWF-Україна. Європейські євродепутати висловили особливе занепокоєння планами щодо встановлення 30 вітрових турбін на полонині Руна на Закарпатті. У тексті резолюції наголошується, що розвиток відновлюваної енергетики є важливою альтернативою викопному паливу, проте цей процес не повинен відбуватися за рахунок знищення унікальних природних оселищ, пралісів та заповідних зон, оскільки в країні є достатньо інших територій із готовою інфраструктурою та під'їзними дорогами, повідомляє Голка.

На національному рівні боротьба за збереження карпатського високогір'я триває вже понад рік. Екологи, журналісти та представники таких організацій, як «Екологія-Право-Людина», «Українська природоохоронна група» та ініціатива FreeSvydovets, систематично доводять, що зведення важких конструкцій у горах завдає непоправної шкоди екосистемі, адже транспортування масивних лопатей вимагає масштабної вирубки лісів для прокладання під'їзних шляхів. Важливим етапом громадського спротиву стала петиція біолога та ветерана Андрія Тупікова до Президента України з вимогою розробити захисне законодавство для Карпат, яка у березні цього року зібрала понад 26 000 підписів менш ніж за тиждень. Попри високу підтримку петиції з боку відомих суспільних діячів та провідних антикорупційних і природоохоронних об'єднань, Кабінет Міністрів України фактично схвалив роботи на полонині Руна, де перші фундаменти під вітряки фірми, пов'язаної з екснардепом Максимом Єфімовим, з'явилися ще у 2025 році.

Політичний вимір цієї проблеми чітко простежується на рівні Верховної Ради. У той час як голови екологічного та євроінтеграційного комітетів Олег Бондаренко, Іванна Климпуш-Цинцадзе та народна депутатка Юлія Овчиннікова активно виступили на захист Карпат під час виїзного засідання, у сесійній залі парламенту ледь не ухвалили суперечливу норму. Активістам громадської ініціативи «Голка» вдалося заблокувати законодавчу правку, що дозволяла забудову високогір'я, яку намагалися просунути представники колишньої ОПЗЖ — для її ухвалення не вистачило лише одного голосу. За даними моніторингового інструменту «Перезарядити країну тобі під силу», за можливість будівництва у заповідних зонах проголосували представники майже всіх парламентських фракцій та груп, за винятком «Голосу» та «Європейської солідарності».

Паралельно із законодавчим протистоянням розгортався тиск на представників медіа та експертного середовища. Закарпатська журналістка Олена Мудра, яка детально висвітлювала забудову заповідних територій у своїх розслідуваннях, та еколог Оксана Станкевич-Волосянчук стали об'єктами цілеспрямованих SLAPP-атак (судового та кримінального переслідування з метою залякування), а також дискредитаційних кампаній у мережі. Зокрема, проти журналістки було відкрито кримінальне провадження за фейковим зверненням неіснуючої особи. Правову підтримку медійникам надали правозахисні організації «Платформа прав людини» та Центр прав людини ZMINA, завдяки чому у травні цього року поліція офіційно закрила безпідставну справу. Прийнята резолюція Європарламенту стала вагомим міжнародним підтвердженням правоти української екологічної спільноти у тривалому спорі з урядовими структурами та лобістами комерційної забудови Карпат.

Більше новин читайте на GreenPost.